• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Чергування працівників під час карантину

Карантин

08.04.2020 4070 0 4

У період карантину кожен керівник має турбуватися насамперед про безпеку своїх підлеглих. Тому більшість працівників переводять на дистанційний режим роботи чи надають їм відпустки. Але певні підприємства та установи, потребуючи постійного нагляду, запроваджують чергування. Коли доцільно це робити та як оформити, читайте у статті.


Підстави для запровадження чергування

Процедуру чергування прямо не передбачено КЗпП, але це поняття використовується в інших підзаконних актах. Залучення працівників до чергування регулюється застарілою постановою Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 р. «Про чергування на підприємствах і в установах» (далі – Постанова про чергування), яка досі є чинною згідно з постановою ВРУ від 12.09.91 р. № 1545 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» в частині, яка не врегульована законодавством України (лист Мінпраці та соцполітики від 02.04.10 р. № 89/13/116-10).

Крім вищевказаної Постанови, порядок залучення до чергування медичних працівників та його оплати прописано в Умовах оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та соцполітики та МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519 (далі – Умови № 308/519).

Крім того, постановою КМУ від 10.04.13 р. № 254 затверджено Типовий порядок організації чергування керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (далі – Порядок № 254). І хоча цей Порядок передбачає залучення керівників та їх заступників для чергування у святкові дні, чергування під час карантину може оформлюватися так само, адже окремого документа щодо чергування під час карантину немає.

Чергування в надзвичайних ситуаціях

У Порядку № 254 визначено питання організації чергування керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади (далі – ОВВ) для оперативного та ефективного вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Чергування організовується, зокрема, для:

  • оперативного прийняття рішень та організації робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;
  • організації взаємодії та координації дій центральних та місцевих ОВВ щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Графік чергування затверджується керівником ОВВ і не менш як за 10 днів до святкових днів доводиться до відома заступників такого керівника, які здійснюють чергування, та надсилається КМУ не менш як за 5 днів до святкових днів.

Органи влади для організації чергування розробляють інструкції (положення про чергування), в яких визначаються:

  • обов’язки та відповідальність керівників і заступників керівників ОВВ, які здійснюють чергування;
  • порядок дій та організації взаємодії ОВВ щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
  • тривалість часу чергування та відпочинку після нього.

Керівники і заступники керівників ОВВ, які здійснюють чергування, повинні постійно перебувати на своєму робочому місці та організовувати проведення моніторингу стану виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, у межах повноважень відповідного ОВВ.

Для забезпечення чергування на належному рівні керівник і заступники керівника органу повинні мати довідники телефонів керівників і заступників керівників ОВВ, які здійснюють чергування, рятувальних підрозділів, комунальних служб, правоохоронних органів та медичних установ, копію плану реагування ОВВ на надзвичайні ситуації, класифікатор надзвичайних ситуацій, витяги з нормативно-правових документів, що регламентують порядок реагування на такі ситуації, та інші документи з питань реагування на надзвичайні ситуації.

Порядок підготовки та подання звітності про чергування встановлюється керівником ОВВ.

У разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації керівники і заступники керівників органів, які здійснюють чергування, забезпечують виконання Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затвердженого постановою КМУ від 14.03.18 р. № 223. Крім того, вони:

  • організовують інформування територіальних органів ДСНС;
  • забезпечують збір оперативного штабу (групи) реагування на надзвичайні ситуації ОВВ;
  • організовують збирання та обробку інформації про характер надзвичайної ситуації, її масштаби, можливість розвитку та наслідки, наявність жертв і потерпілих;
  • забезпечують обмін інформацією та оповіщення населення, взаємодію ОВВ щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, зокрема з ДСНС.

Чергування медичного персоналу

Відповідно до Умов № 308/519 для медичного персоналу передбачено два види чергування: вдома та у стаціонарі.

Чергування вдома

Лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), які зайняті наданням медичної допомоги населенню, у т. ч. екстреної, можуть залучатися до чергування вдома.

Чергування вдома може надаватись лікарям – до п’яти посад з основних лікарських спеціальностей та чотирьох посад фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (лаборант, рентгенолаборант, сестра медична операційна, сестра медична – анестезист) з урахуванням укомплектованості штатів, виробничої потреби, кількості викликів і експертної їх оцінки.

Чергування здійснюються як у межах місячної норми робочого часу відповідних працівників за обліковий період, так і за її межами.

Чергування вдома в денний та нічний час ураховується як півгодини за кожну годину чергування та оплачується виходячи з посадового окладу, з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію. (п. 5.1 Умов № 308/519). Про оплату під час чергування медпрацівників також читайте у статті «Особливості чергування медпрацівників».

Чергування у стаціонарі

Таке чергування запроваджується в ЗОЗ, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів і медична допомога в яких надається цілодобово.

Робочий час медпрацівників ураховується помісячно. Місячна норма робочого часу працівника визначається виходячи з установленої для нього щоденної тривалості робочого часу, передбаченої для шестиденного робочого тижня, та кількості робочих днів у цьому місяці. До місячної норми робочого часу входять всі види робіт, які виконуються працівниками (тобто основна робота, чергування, виклик для надання допомоги хворим вдома тощо).

Залучення до чергувань лікарів поліклінічних підрозділів лікувальних закладів, диспансерів, пологових будинків тощо проводиться за їх згодою. Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штатними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін протягом місяця.

Якщо чергування здійснювалося в робочі дні згідно із графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадовий оклад) не проводиться.

Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (ст. 72, 107 КЗпП).

Лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу з оплатою з фонду оплати праці.

У такому разі оплата роботи, яка виконується в робочі дні тижня, проводиться понад оклад, а у вихідний день за графіком, святковий чи неробочий день – у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад.

За чергування в нічний час проводиться додаткова оплата в розмірах, установлених у п. 3.2 розд. 3 Умов № 308/519.

У разі продовження працівником роботи внаслідок неявки працівника, якого замінює, до моменту закінчення зміни та неможливості замінити його іншим працівником оплата проводиться за фактично відпрацьовані години як робота в надурочний час (ст. 106 КЗпП).

Залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе лише в разі, якщо в закладі немає вакантних посад за цією спеціальністю. Чергування понад місячну норму робочого часу не є сумісництвом.

Забороняється залучати до роботи в нічний час та до надурочних робіт: вагітних, жінок, що мають дітей до трьох років. Залучення жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також ,осіб з інвалідністю, можливе лише за їх згодою.

Чергування на звичайних підприємствах

Чергування працівників можуть запроваджуватися у виняткових випадках і лише за погодженням із профспілкою (п. 1 Постанови про чергування):

  • після закінчення робочого дня;
  • у вихідні та святкові дні.

Порядок залучення працівників до чергування має визначатися і в колдоговорі з дотриманням норм і гарантій, установлених законодавством та відповідною галузевою угодою.

Порядок залучення працівників до чергування також може бути прописаний в окремому Положенні про чергування, затвердженому на підприємстві. У такому Положенні слід зазначити:

  • підстави залучення до чергування;
  • коло осіб, які залучаються до чергування;
  • періодичність і тривалість чергувань;
  • години чергувань;
  • обов’язки осіб, які залучаються до чергування;
  • порядок формування графіка чергувань;
  • компенсацію за чергування тощо.

Зазвичай чергування полягає в обов’язку працівника перебувати на визначеному роботодавцем робочому місці з метою вирішення невідкладних питань, не пов’язаних із трудовими обов’язками цього працівника, а також з метою передання інформації. Працівники, що залучаються до чергування, не виконують обов’язків сторожів, приймання пошти, прибирання приміщень тощо.

Завдання та обов’язки працівника, який залучається до чергування, доцільно визначити в Положенні про чергування, зазначивши в ньому, що повинен робити черговий, наприклад:

  • здійснює відповідні записи в журналі приймання та здавання чергування;
  • перевіряє справність усіх засобів зв’язку;
  • приймає й передає у встановленому порядку сигнали оповіщення, про що негайно доповідає керівнику або особі, яка його замінює, і діє за його вказівкою;
  • здійснює запис у книзі отримання сигналів;
  • вживає заходів для своєчасного передавання сигналів оповіщення керівництва в разі пошкодження лінії зв’язку;
  • використовує в разі потреби засоби попередження та усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені, епідемії тощо).

Оформлення чергування

Роботодавець затверджує графік чергування, погоджений із профспілкою. Залучення працівників до чергування провадиться за наказом роботодавця (див. зразок), в якому мають передбачатися дні відпочинку, що надаються за чергування.

Зразок

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОДУКТИ»

НАКАЗ

17.03.2020

м. Київ

№ 22

Про залучення працівників керівного складу до чергування
Для вирішення невідкладних організаційних питань та з метою забезпечення нормального функціонування підприємства

НАКАЗУЮ:

1. Залучити згідно з графіком (додається) до чергування на підприємстві:

  • Шмигаля Валерія Івановича – директора;
  • Кучерака Миколу Петровича – заступника директора;
  • Лазаря Віктора Олексійовича – головного інженера;
  • Соломінчук Віталія Антоновича – головного технолога;
  • Гриценка Петра Івановича – начальника відділу збуту;
  • Іващенка Миколу Ігорьовича – начальника транспортного відділу.

2. Компенсувати чергування зазначеним працівникам наданням відгулу в найближчі десять днів після чергування згідно з наданими ними заявами.

Підстави:

  1. Графік чергування.
  2. Рішення профкому від 17.03.20 р.

Директор     Карпук     В. І. Карпук

З наказом ознайомлені:

<…>

Застереження щодо чергування

Обов’язки, що покладаються на працівника в разі залучення його до чергування й виконання яких регулюється Постановою про чергування та Порядком № 254, не слід плутати із завданнями та обов’язками, передбаченими для окремих категорій працівників, які працюють змінами, зокрема сторожів, рятувальників тощо. Такі обов’язки є трудовими, їх виконання регулюється КЗпП.

На практиці до чергування можуть залучатися працівники різних професійних категорій, які за кваліфікацією та досвідом роботи здатні виконувати передбачені в таких випадках завдання та обов’язки. Залучення до чергування працівників окремих професійних категорій, наприклад медичних фахівців, передбачено їхніми трудовими обов’язками. Тобто в такому разі не йдеться про чергування як таке, оскільки чергування медичних працівників пов’язане з виконанням ними трудових обов’язків.

Що стосується, наприклад, посади «черговий відповідальний по відомству», то якщо її передбачено у штатному розписі установи, робота такого працівника не регулюється Постановою про чергування. Такий фахівець отримуватиме оклад за своєю посадою згідно зі штатним розписом за відпрацьований час та виконуватиме посадові обов’язки відповідно до посадової інструкції «чергового відповідального».

Чергування педагогічних працівників

Окремого порядку чергування для педагогічних працівників немає. Про нього згадується лише в п. 24 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.93 № 455. Згідно з цією нормою керівник закладу освіти може залучати педагогічних працівників до чергування в закладі. Графік чергування і його тривалість затверджується керівником закладу за погодженням з педагогічним колективом і профспілковим комітетом.

Забороняється залучати до чергування у вихідні та святкові дні вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей-інвалідів або дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, не можуть залучатися до чергування у вихідні і святкові дні без їхньої згоди.

Оскільки окремого нормативного документа щодо порядку чергування педагогічних (науково-педагогічних) працівників немає, можна керуватися умовами чергування працівників звичайних підприємств.

Що стосується періоду карантину, то педагогічні працівники, на відміну від працівників інших галузей, з цим стикаються майже щороку. На цей період вони зазвичай залучаються до організаційно-педагогічної, методичної роботи в межах тижневого навантаження, установленого в тарифікаційному списку закладу.

Якщо в окремі дні заняття не проводяться з не залежних від працівника причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, установленої під час тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу (п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102). Якщо такої роботи немає, час простою оплачується в порядку та розмірах, визначених ст. 113 КЗпП.

Також відповідно до п. 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016–2020 роки сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити:

  • оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу);
  • оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників навчальних закладів у разі, якщо в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з не залежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо), – із розрахунку заробітної плати, встановленої під час тарифікації, з дотриманням умов чинного законодавства.

Обмеження щодо чергування та виплата компенсації

Не допускається залучення працівників до чергування частіше одного разу на місяць (п. 1 Постанови про чергування). Але це не стосується працівників, які залучаються до чергування в разі ліквідації надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку № 254.

Крім того, у разі залучення до чергування після закінчення робочого дня явка працівника як з нормованим, так і ненормованим робочим днем переноситься в день чергування на більш пізній час. Тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу.

Якщо працівник залучається до чергування у вихідний чи святковий день, то йому має бути надано відгул протягом найближчих 10 днів. Тривалість відгулу має дорівнювати тривалості чергування. Оскільки за чергування у вихідний день надається відгул, воно не підлягає оплаті. У такому разі в табелі обліку використання робочого часу години чергування не зазначаються. Але для збереження балансу робочого часу за певний період (місяць, квартал тощо) день надання відгулу в табелі обліку робочого часу проставляють як відпрацьований час, і цей час підлягає оплаті як відпрацьований.

Оскільки порядок оплати чергування встановлено лише для медичних працівників, а для інших категорій – не встановлено, питання надання компенсації з урахуванням Умов № 308/519 доцільно передбачити у внутрішньому Положенні про чергування.

Наприклад, у ньому може бути передбачено, що в разі виробничої потреби організовується чергування вдома окремих керівників, фахівців, водіїв автотранспортних засобів тощо. Час чергування вдома (без права відлучатися на випадок виклику на роботу) може враховуватися так: за кожну годину чергування – 1/4 (або інша) частини години нормального робочого часу. Крім того, за чергування вдома надається інший день відпочинку протягом одного місяця (або іншого періоду) із дня чергування.

Зразок_Наказ-про-чергування.docx

Завантажити

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали