Особливості чергування медпрацівників 

Запроваджено новий алгоритм атестації медпрацівників

Життя таке, що медичної допомоги людина може потребувати в будь-який час доби, однак далеко не всі медзаклади працюють цілодобово. Тож лікарі та фахівці з медицини можуть залучатися до чергування – як вдома, так і в стаціонарі. Лікарям чергування вдома може надаватись так: до 5 посад з основних лікарських спеціальностей та чотирьох посад фахівців із базовою та неповною вищою медичною освітою з урахуванням укомплектованості штатів, виробничої необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки (п. 5.1 Умов оплати праці, затверджених наказом МОЗ та Мінпраці від 05.10.05 р. № 308/519, далі – Умови № 308/519). Так, чергувати лікар може в межах місячної норми робочого часу або ж за її межами. Звісно, що чергуватиме вдома спеціаліст у денний та нічний час, і ці години йому зараховуватимуться як півгодини за кожну годину чергування, виходячи з його посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію. 

Може статися так, що виникне потреба викликати лікаря у заклад, додому до хворого чи на місце події для надання пацієнтові медичної допомоги. Тоді витрачений на цей виклик час має бути оплачений як фактично відпрацьовані години в порядку, визначеному умовами оплати праці за посадою лікаря, причому із збереженням чинного порядку оплати в нічний час. Якщо йдеться про чергування в стаціонарі, то тут ситуація дещо інша. Це має здійснюватись за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника (п. 5.2 Умов № 308/519). Робочий час медпрацівників ураховується помісячно, а місячну норму визначаємо виходячи з установленої для конкретного працівника щоденної тривалості робочого часу, передбаченого для 6-денного робочого тижня, та кількості робочих днів у цьому місяці. 

Звертаємо увагу: місячна робоча норма лікаря – це не лише його основна робота у стаціонарі, а й чергування та виклики до хворого. Практично це означає, що будь-який штатний лікар стаціонару (скажімо, педіатр, пульмонолог, інші) залучається до чергування, і аби це відбувалось у межах установленої йому норми часу, необхідно буде зменшити тривалість його змін протягом місяця.

Нагадаємо: за ст. 51 КЗпП, зокрема, для лікарів законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу, тобто згідно з положеннями п. «з» ст. 77 Основ законодавства про охорону здоров‘я медпрацівники мають право на скорочений робочий день. 

Наказом МОЗ від 25.05.06 р. № 319 установлено норми робочого часу для цих категорій працівників. Наприклад, для лікаря районної лікарні згідно з цим документом тижневою нормою робочого часу є 38,5 год. Якщо він чергуватиме в межах цієї норми часу, упродовж місяця йому слід буде скоротити тривалість зміни, щоб вкластися в цю норму. Щодо оплати, то якщо лікар чергував у робочі дні за своїм графіком роботи та в межах місячної норми робочого часу, то на додаткову оплату праці за ці години чергування він не може розраховувати. Є ще така особливість: за час чергування у вихідний або святковий день у межах місячної норми часу є можливість, якщо на це погоджується і лікар, і роботодавець, отримати інший день відпочинку або ж така робота підлягає оплаті в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад працівника (ст. 72, 107 КЗпП).

Може бути й так, що є необхідність залучення медпрацівника до чергування понад місячну норму робочого часу, однак це має здійснюватись за обов‘язкової згоди працівника. Зауважимо, що згідно з п. 5.2 Умов № 308/519 таке залучення можливе лише в разі відсутності в закладі вакантних посад за цією спеціальністю. У листі МОЗ від 05.02.19 р. № 10.1-16/4463/2971 наголошується: лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без обіймання штатних посад з оплатою з фонду оплати праці. Також у цьому листі зазначено, що надбавка за вислугу років у розмірі 10–30 % до посадового окладу залежно від стажу роботи виплачується працівникам згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 29.12.09 р. № 1418.