Лікарні: виживемо тільки з підтримкою благодійників

Про що стаття: тут ви знайдете відповіді на запитання закладів охорони здоров'я, що діють у формі комунальних некомерційних підприємств (далі – КНП), які отримують благодійну допомогу від юросіб або фізосіб.

Сьогодні заклади охорони здоров'я опинилися на передньому краю боротьби з проблемою світового масштабу – пандемією COVID-19. Розраховувати на належне фінансування з боку держави їм, на жаль, не доводиться. Залишається сподіватися на благодійну допомогу відповідального бізнесу і небайдужих громадян. І якщо така допомога надійде – в її освоєнні буде задіяний не тільки медичний персонал, але й працівники бухгалтерії. Адже такі надходження треба документально оформити, відобразити в обліку і відзвітувати за них. Для того щоб це зробити правильно, треба поставити собі безліч запитань. Ми допоможемо вам знайти відповіді на деякі з них.

Запитання – відповіді

1. Наша лікарня, перетворена на КНП, у зв'язку з пандемією COVID-19 почала отримувати благодійну допомогу у вигляді грошей, ліків, медвиробів і медобладнання. Які документи повинні супроводжувати цю допомогу?

По-перше, лікарні незайво мати договір про пожертву, укладений у письмовій формі. Хоча такий договір може бути укладений як у письмовій, так і в усній формі (ч. 4 ст. 719 Цивільного кодексу, далі – ЦК), але в письмовому договорі можна прописати цілі, на досягнення яких має спрямовуватися благодійна допомога (що особливо важливо для грошової благодійної допомоги). Укладати письмовий договір з нотаріальним посвідченням обов'язково, якщо пожертва становить суму, яка перевищує 50 НМДГ (17 грн х 50 = 850 грн), і сторонами договору є фізособи (ч. 5 ст. 719 ЦК).

По-друге, отримання благодійної допомоги має бути оформлене первинними документами, а саме:

• зарахування грошей на поточний рахунок у банку – випискою банку;
• отримання готівки в касу – прибутковим касовим ордером, складеним за типовою формою № КО-1 (додаток 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148);
• отримання ліків, медвиробів і медобладнання – документом, який зазвичай оформляється при отриманні матеріальних цінностей. Можна також скласти акт отримання благодійної допомоги, форму якого розробити самостійно. До такого акта слід включити всі реквізити, передбачені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. В акті слід зазначити склад комісії, що приймає активи, описати, що саме отримано, від кого, за якою вартістю і скільки, хто є матеріально відповідальною особою. Якщо немає документів, що підтверджують вартість активів, тоді комісія повинна сама визначити їх справедливу вартість. На цей порядок оцінки безплатно отриманих активів указують п. 10 П(С)БО 7 «Основні засоби», п. 12 П(С)БО 9 «Запаси».

2. Благодійник хоче надати лікарні гроші для виплати зарплати медикам. Це можна робити? Чи є якісь особливості оформлення такої благодійної допомоги? Чи важливо, від кого вона отримана?

Майже 20 років тому КМУ своєю постановою від 04.08.2000 р. № 1222 затвердив Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб бюджетними установами та закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту і фізичного виховання для потреб їх фінансування (далі – Порядок № 1222). Цей документ є чинним, хоча останні зміни і доповнення до нього вносилися десять років тому – постановою КМУ від 17.02.10 р. № 245.

Протягом усього часу дії Порядку № 1222 питання про використання благодійних пожертв для виплати зарплати працівникам закладів охорони здоров'я (як, утім, і іншим бюджетникам) вирішувалося по-різному, поки абзац другий п. 2 Порядку № 1222 не був викладений у чинній сьогодні редакції. Тепер установлено: частину коштів, отриманих як благодійні (добровільні) внески і пожертви від юросіб і фізосіб, можна спрямовувати на виплату зарплати працівникам установ (закладів) відповідно до їх кошторисів і з дотриманням вимог Закону від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність і благодійні організації». Але лише в разі, коли таке спрямування витрат визначене самим благодійником!

Правда, можна заперечити: якщо лікарня була перетворена на КНП, то Порядок № 1222 – ні при чому. Цим Порядком повинні користуватися тільки бюджетні установи і заклади. Адже цільова спрямованість названого документа випливає з п. 1, в інших пунктах не один раз згадується кошторис (якого у КНП немає), а в п. 5 прямо сказано, що бухоблік благодійних внесків ведеться так, як це передбачено для бюджетників.

Проте медичному КНП є сенс застосовувати вимоги Порядку № 1222 за аналогією. У будь-якому разі завжди можна сказати: якщо бюджетникам прямо дозволена аналізована операція, то вже комунальному підприємству і поготів! Крім того, на практиці органи місцевого самоврядування, які є засновниками КНП, спираються на Порядок № 1222 з метою контролю за використанням благодійних внесків закладами охорони здоров'я у формі КНП.

3. Наша лікарня (платник ПДВ) отримує благодійні пожертвування у грошовій формі на поточний рахунок від юросіб, підприємців і простих громадян. На ці гроші ми купуємо вироби медичного призначення для протидії COVID-19. Чи потрібно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ і складати податкові накладні при кожному надходженні грошей, а операції з купівлі медвиробів на ці гроші відображати у складі показника рядка 5.1 декларації з ПДВ (операції, звільнені від оподаткування)?

Об'єкт обкладення ПДВ (а значить, і необхідність нараховувати податкові зобов'язання із цього податку) виникає у разі постачання товарів/послуг на митній території України (пп. «а», «б» п. 185.1 Податкового кодексу, далі – ПК).

Благодійна допомога, отримана лікарнею у грошовій формі, не є платою за товари/послуги. Тому при отриманні такої допомоги лікарня не нараховує податкові зобов'язання з ПДВ і не складає податкову накладну (далі – ПН). І це не залежить від того, як саме отримана допомога використовуватиметься – піде на купівлю медикаментів, медвиробів, засобів індивідуального захисту чи на виплату зарплати медперсоналу (головне, щоб вона використовувалася за цільовим призначенням).

А ось податкові наслідки придбання медвиробів на кошти благодійників можуть бути найрізнішими.

Так, лікарня може придбавати медвироби:

• за ставкою 7 %. Така ставка діє при постачанні медвиробів, які відповідають умовам, установленим пп. «в» п. 193.1 ПК;
• за ставкою 20 %.

У цьому випадку сума вхідного ПДВ включається до податкового кредиту на підставі зареєстрованої в ЄРПН ПН. І відображається в рядках 10.1 та 10.2 декларації з ПДВ, таблиці 2 додатка Д5. Завважимо, що, на думку податкової, товари, придбані за рахунок безплатних грошових надходжень, уважаються придбаними безпосередньо платником податків (ЗІР, категорія 101.13).

При використанні придбаних з ПДВ товарів у звільнених від обкладення ПДВ операціях потрібно нарахувати компенсуючі податкові зобов'язання згідно з п. 198.5 ПК. Такі податкові зобов'язання відображаються в рядках 4.1 та 4.2 декларації з ПДВ, таблиці 1 додатка Д5.

Також лікарня може придбати за рахунок благодійної допомоги медвироби взагалі без ПДВ. Це якщо постачання медвиробів звільняється від оподаткування, оскільки підходить під умови, описані в п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК (норма діє з 17.03.20 р. до останнього дня календарного місяця, у якому закінчується карантин). Оскільки лікарня купує медвироби для протидії COVID-19, то так, скоріше за все, і буде.

І в разі купівлі без ПДВ картина буде такою:

• вартість придбаних медвиробів потрібно відобразити в рядку 10.3 декларації з ПДВ;
• компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 ПК нараховувати не доведеться. Це підтверджують і податківці (див. лист ДФС від 12.01.17 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).

4. Лікарня (КНП, платник ПДВ) отримала від благодійного фонду дезінфікуючі засоби, медичні маски, захисні одноразові комбінезони, захисні окуляри й апарат рентгенівський діагностичний пересувний. Як вести бухоблік цих надходжень?

При отриманні благодійної допомоги від фізосіб або юросіб (у т. ч. від громадських або благодійних організацій) підприємства застосовують схему бухобліку, відому як цільове фінансування і цільові надходження. Ця схема, описана в п. 16–19 П(С)БО 15 «Дохід», припускає одночасне визнання як доходу від цільового фінансування, так і витрат, спрямованих на виконання умов такого фінансування.

Облік та узагальнення інформації про наявність і рух цільових коштів ведуть на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Рахунок з таким кодом включений як до Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (його використовують усі підприємства) (далі – Наказ № 291), так і до Спрощеного Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 19.04.01 р. № 186 (його можуть застосовувати юрособи, які належать до малих і мікропідприємств).

Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена Наказом № 291, пропонує відкрити до рахунка 48 декілька субрахунків. Один з них – субрахунок 483 «Благодійна допомога» – призначений для обліку надходження і використання платниками ПДВ коштів (товарів, робіт, послуг) благодійної допомоги, яка звільняється від ПДВ.

У бухобліку цільове фінансування і цільові надходження відображаються по-різному залежно від того, які активи отримані – оборотні чи необоротні:

• якщо це оборотні активи, то отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов такого фінансування (п. 17 П(С)БО 15);
• якщо це капітальні інвестиції (отримані необоротні активи), то дохід визнається протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (зокрема, основних засобів, далі – ОЗ) пропорційно до суми нарахованої амортизації (п. 18 П(С)БО 15).

Приклад 1

КНП «Центральна обласна лікарня» отримало від благодійного фонду дезінфікуючі засоби вартістю 2 800 грн, а також медичні маски, захисні одноразові комбінезони, захисні окуляри вартістю 25 400 грн. У звітному періоді при лікуванні пацієнтів використано дезінфікуючих засобів на 564 грн, а медичних масок, захисних одноразових комбінезонів, захисних окулярів – на 5 780 грн.

Ці операції лікарня відобразила в бухгалтерському обліку таким чином:

(грн)

Приклад 2

КНП «Центральна обласна лікарня» отримало від благодійного фонду апарат рентгенівський діагностичний пересувний вартістю 2 400 000 грн. До цієї вартості були включені витрати на транспортування апарату. Витрати на пуско-налагоджувальні роботи в сумі 1 200 грн (у т. ч. ПДВ – 200 грн) лікарня сплатила самостійно сторонній фірмі. У звітному періоді апарат був уведений в експлуатацію, сума нарахованої амортизації становить 40 017 грн, з них 40 000 грн – сума амортизації, пропорційна до вартості отриманого апарату (амортизація розрахована виходячи з 2 400 000 грн).

У бухгалтерському обліку КНП були зроблені такі записи:

(грн)

5. Як здійснюється контроль за використанням отриманої благодійної допомоги? Що буде, коли лікарня використовує її нецільовим чином?

Цікавитися тим, яку допомогу отримує лікарня і як вона використовується, можуть найрізніші суб'єкти: держадміністрація, місцева рада, громадськість, самі благодійники і, звичайно, податківці. Податкові наслідки нецільового використання благодійної допомоги можуть бути дуже болісними.

Скоріше за все, лікарня, що діє у формі КНП, зареєстрована в Реєстрі неприбуткових організацій, а значить, подає до органу ДПС Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553 (далі – Звіт).

Надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя відображаються в рядку 1.6 частини I Звіту, при цьому надходження у вигляді благодійної допомоги виділяються окремо – у рядку 1.6.1. Використання благодійної допомоги потрібно показати в рядку 2.3 частини II Звіту.

За правилом, установленим пп. 133.4.2 ПК, отримана благодійна допомога повинна використовуватися виключно для фінансування витрат на утримання лікарні, реалізацію цілей і напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Цю допомогу можна спрямувати на оплату праці працівників лікарні з нарахуванням ЄСВ, але іншим чином розподіляти серед них отриманий дохід – не можна (пп. 133.4.1 ПК).

Якщо лікарня порушить ці вимоги і сама це визнає, їй доведеться подати Звіт за період з початку року по останній день місяця, у якому відбулося порушення, з нарахованим податком на прибуток, розрахованим виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. І, відповідно, сплатити цей податок (пп. 133.4.3 ПК). Податківці виключать її з Реєстру неприбуткових організацій. Далі за період з першого дня наступного місяця і до кінця звітного року лікарні доведеться щоквартально подавати податківцям декларацію з податку на прибуток і сплачувати цей податок. З наступного звітного року лікарні доведеться звітувати і сплачувати податок на прибуток у порядку, установленому для платників податку на прибуток.

Якщо порушення цих вимог виявлять податківці при перевірці – буде ще гірше. Тоді лікарні доведеться сплатити не тільки податок на прибуток, але також штрафні санкції та пеню (пп. 133.4.4 ПК).

Антикризова допомога: що потрібно знати благодійникам та одержувачам

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині