У період коронавірусної пандемії будь-який громадянин України за бажання може надати посильну допомогу лікарням, благодійним фондам, іншим громадянам. Працівники підприємств, керівники і власники, підприємці по всій країні активно включилися в цей процес. Зрозуміло, виникли запитання, як документально оформити таку допомогу і що з податками. І з цими запитаннями люди йдуть, як правило, до бухгалтера. На допомогу нашим колегам сьогодні ми відповімо на найчастіші запитання, що стосуються благодійності фізособи.
В Україні діє Закон від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність і благодійні організації» (далі – Закон № 5073).
Наведемо декілька визначень із цього закону.
Благодійна допомога – це добровільна особиста та/або майнова допомога на цілі, визначені Законом № 5073, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, винагороди або будь-якої компенсації від імені бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1).
Благодійником може бути дієздатна фізособа або юрособа приватного права, у тому числі благодійна організація (п. 5 ч. 1 ст. 1).
Бенефіціар – набувач благодійної допомоги. У цій ролі може виступати:
Види благодійної діяльності можуть бути найрізноманітнішими, наприклад (ст. 5):
Почнемо з правового аспекта. Для цього звіримося з термінологією із Закону № 5073. Грошова допомога лікарні з боку фізособи (пожертвування) вписується в поняття «Благодійна діяльність». Лікарня у статусі КНП (комунального некомерційного підприємства) належить до неприбуткових організацій (включена до Реєстру неприбуткових організацій з ознакою неприбутковості «0048»), тобто має право бути бенефіціаром. Охорона здоров'я – одна зі сфер благодійності (ч. 2 ст. 3 Закону № 5073). Дієздатна фізособа може виступати благодійником (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073). Як бачимо, необхідні умови дотримано.
Тепер про документальне оформлення. Благодійне пожертвування зазвичай оформляється договором пожертвування, у якому зазначається, на які цілі надається пожертвування. Цим такий вид договору відрізняється від договору дарування – операції, не прив'язаної до конкретної мети (ст. 729 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Домовитися про мету, на яку буде використана сума пожертвування, сторони можуть заздалегідь – усно або обмінявшись листами (останнє переважно).
Фізособа має право переконатися, що пожертвувані нею кошти використані лікарнею суворо за призначенням на підставі ст. 730 ЦК, а якщо це не так, має право вимагати розірвання договору. Тому рекомендуємо передбачити в договорі порядок перевірки цільового використання пожертвування.
Підтвердженням передачі грошей служить квитанція, корінець прибуткового касового ордера, банківська виписка (залежно від того, як передавалися гроші – готівкою чи безготівковим перерахуванням).
|
На замітку! Якщо фізособа передає майно, у неї на руках залишається примірник видаткової накладної. |
Наявність правильно складеного договору і підтвердних документів дає громадянину-благодійникові деякі податкові преференції. Такий громадянин має право включити до податкової знижки суму, яку він пожертвував лікарні. Це можливо за виконання таких умов:
Нагадаємо, що право на податкову знижку виникає у платника податків за результатами звітного податкового року. Щоб скористатися свої правом, він зобов'язаний подати до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859.
Часто люди збирають пожертвування «всім світом». Наприклад, перераховують гроші на чиюсь платіжну картку, а вже потім отримувач направляє їх лікарні. У цьому випадку податковими преференціями скористається тільки той, хто укладе договір пожертвування з лікарнею від свого імені.
Крім того, треба розуміти, що людина, на чиїй картці накопичуватиметься сума пожертвування, ризикує потрапити під фінансовий нагляд.
|
Будьте обережні! Отримання фізособою численних надходжень від різних фізосіб може викликати підозри у банку з позиції фінансового моніторингу (схеми конвертації грошей за допомогою фіктивної благодійності описано в Типологічних дослідженнях Держфінмоніторингу, розміщених на його офіційному сайті). У результаті операції на рахунку можуть бути припинені, а гроші на картці отримувача – заблоковані. |
Згідно із Законом № 5073 у ролі благодійника може виступати або фізособа, або юрособа приватної форми власності (див. вище).
Слід розрізняти благодійність і підприємницьку діяльність, що здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу).
Іншими словами, благодійна діяльність не може здійснюватися в рамках підприємницької діяльності фізичних осіб (ЗІР, категорія 107.01.02).
Отже, безплатну передачу товарів медзакладу підприємцем коректніше оформити договором дарування, а не договором пожертвування.
Договір дарування не передбачає грошових розрахунків за товар, отримання винагороди або будь-якої іншої компенсації. Отже, за формою проведення розрахунків (для єдинників дозволено розрахунки тільки у грошовій формі) порушень немає (п. 291.6 ПК).
Тепер щодо доходів від цієї операції. Згідно з п. 292.1 ПК єдиним податком обкладається дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), у матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПК. При безплатній передачі товарів об'єкт обкладення єдиним податком відсутній. Отже, ця операція не відображається в обліку єдинника і не несе для нього ніяких податкових наслідків.
Ні, не може.
Згідно з п. 177.2 ПК об'єктом оподаткування у підприємця на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій і негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця.
Проте витрати на надання благодійної допомоги не включені до переліку витрат, пов'язаних з отриманням підприємницького доходу (п. 177.4 ПК). Адже в ролі благодійника має право виступити тільки фізособа. Тому на суму благодійної допомоги не можна зменшити загальний оподатковуваний дохід підприємця.
Але як громадянин цей підприємець може надати благодійну допомогу і включити її суму до податкової знижки (див. вище).