Договір фінансового лізингу

Договір фінансового лізингу досить поширений у господарській діяльності. Що це за договір, як його грамотно скласти та на які моменти звернути увагу, розглянемо в даній консультації.

Правовідносини, пов'язані з фінлізингом, регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.03 р. № 435-IV (§ 6 гл. 58, далі – ЦК), ГК (ст. 292) і Законом № 723. Також на фінлізинг поширюються норми ЦК про наймання (оренду), купівлю-продаж, постачання з урахуванням особливостей, установлених Законом № 723.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 723 за договором фінлізингу лізингодавець зобов'язується придбати річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоотримувачем умов і специфікацій і передати її в користування лізингоотримувачу на певний строк (не менше року) за встановлену плату (лізингові платежі).

З метою оподаткування поняття фінлізингу трактується інакше. При цьому важливо врахувати таке: щоб операції за договором фінлізингу обкладалися податками за правилами фінлізингу, установленими ПК, договір повинен містити як мінімум одну з умов, передбачених пп. 14.1.97 ПК (наприклад, майно, яке передається у фінлізинг, виготовлене на замовлення лізингоотримувача і після закінчення дії фінлізингу не може бути використане іншими особами, крім лізингоотримувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик). При цьому, якщо умови договору дозволяють уважати його фінлізингом у розумінні ПК, сторони мають право вказати в договорі, що для цілей оподаткування він уважається оперативною орендою, при цьому вони не мають права змінювати статус операції до закінчення строку дії договору.

Згідно зі ст. 6 Закону № 723 договір фінлізингу повинен укладатися в письмовій формі (див. зразок у кінці консультації).

Зверніть увагу: у певних випадках договір фінлізингу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню (на підставі вимог, законодавчо встановлених для договорів найму/оренди). Так, відвідати нотаріуса доведеться при укладанні договорів фінлізингу, предметом яких є: