Договір фінансової оренди

Оренда нерухомості, автомобілів, землі: правові та облікові аспекти

Суб᾿єкти господарювання, які хочуть придбати рухоме або нерухоме майно, але не мають усієї необхідної суми, можуть узяти таке майно у фінансову оренду з подальшим викупом. Про те, як таку операцію оформити документально, розповімо в консультації.

Поняття «фінансова оренда» і «фінансовий лізинг» тотожні, оскільки обидва мають на увазі оренду майна з подальшим його викупом.

На практиці при складанні договору використовують поняття фінлізингу, значення якого розкривається в низці нормативних документів, зокрема Цивільному кодексі (далі - ЦК) (ст. 806–809), Господарському кодексі (ст. 292), Податковому кодексі (далі - ПК) (пп. «б» пп. 14.1.97) і Законі від 16.12.97 р. № 723/97-ВР (далі - Закон № 723). У цій консультації ми також будемо оперувати поняттям фінлізингу в контексті оренди майна з подальшим викупом.

Фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, які виникають із договору, за умовами якого лізингодавець зобов᾿язується придбати у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоотримувачем вимог і передати цю річ у користування лізингоотримувачу на певний строк (не менше року) за встановлену плату (лізинговий платіж) (ст. 1 Закону № 723).

Для цілей оподаткування використовується поняття фінлізингу, наведене в пп. «б» пп. 14.1.97 ПК. А саме: фінансовий лізинг (оренда) – це господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою та передбачає передання орендареві майна, яке згідно з ПК є основним засобом, придбаним або виготовленим орендодавцем, а також усіх ризиків і винагород, пов᾿язаних із правом користування та володіння об᾿єктом лізингу.