Що змінилося? З 26 листопада 2021 року починає діяти Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496 (далі – Наказ № 496, Порядок № 496).
У консультації ми розглянемо:
Звернемося до Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі – Закон № 265). У ст. 3 цього Закону сказано, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані вести облік товарних запасів у порядку, установленому законодавством, а також здійснювати продаж тільки тих товарів (послуг), які відображені в такому обліку (п. 12).
Норми цієї статті поширюються і на підприємців (за деяким винятком). Але порядок ведення товарного обліку для них законодавчо не встановлювався. А зараз під цю норму закону Мінфін розробив Порядок № 496.
Товарний облік запасів мають вести підприємці, які одночасно відповідають двом умовам, зазначеним у п. 12 ст. 3 Закону № 265 та п. 1 розд. І Порядку № 496.
Умова 1. Підприємець є:
Умова 2. Підприємець здійснює розрахункові операції. Немає розрахункових операцій – отже, немає і товарного обліку.
Нижче в таблиці-підказці розглянемо різні ситуації, щоб ви могли зрозуміти, коли треба вести товарний облік, а коли ні.
Таблиця-підказка
№ |
Ситуація |
Чи треба вести товарний облік (так/ні)? |
1 |
2 |
3 |
1 |
Підприємець – єдинник першої групи торгує на ринку одягом і взуттям |
Ні. Не виконується умова 1, оскільки підприємець: – торгує товаром, продаж якого не потребує застосування РРО та ПРРО; – не є платником ПДВ |
2 |
Підприємець – єдинник першої групи торгує на ринку ТСПТ |
Так. Обидві умови виконуються, оскільки підприємець: – торгує ТСПТ (умова 1); – здійснює розрахункові операції (умова 2). При цьому не має значення, що в нього є пільга у вигляді незастосування РРО/ПРРО і розрахункових квитанцій згідно з п. 296.10 Податкового кодексу (далі – ПК) і п. 6 ст. 9 Закону № 265 |
3 |
Підприємець – єдинник другої групи торгує товарами медичного призначення. |
Ні. Не виконується умова 2: у підприємця немає розрахункових операцій |
4 |
Підприємець – єдинник другої або третьої групи – неплатник ПДВ продає у своєму інтернет-магазині одяг і взуття, текстиль. При розрахунках із покупцями застосовує РРО |
Ні. Не виконується умова 1, оскільки підприємець: – торгує товаром, продаж якого не потребує застосування РРО і ПРРО; – не є платником ПДВ |
5 |
Підприємець – єдинник третьої групи зі ставкою ЄП 3 %, платник ПДВ торгує металопластиковими вікнами в магазині за готівку і приймає платіжні картки |
Так. Обидві умови виконуються: підприємець є платником ПДВ і здійснює розрахункову операцію |
6 |
Підприємець на загальній системі оподаткування реалізує будматеріали тільки юрособам, які розраховуються з ним за безготівковим розрахунком, перераховуючи гроші на його поточний рахунок |
Ні. Не виконується умова 2: у підприємця немає розрахункових операцій |
Вести облік товарних запасів означає постійно вносити інформацію про їх надходження і вибуття до спеціальної форми обліку (п. 1 розд. ІІ Порядку № 496). Наведемо основні правила такого обліку.
Це правило випливає з визначення, наведеного в п. 2 розд. І Порядку № 496. Там сказано, що товарні запаси – це сукупність товарів, які утримуються підприємцем для подальшого продажу (надання послуг).
Отже, якщо ви зберігаєте у своєму магазині чужий товар, його не слід відображати у формі обліку. Проте ви повинні мати документ, який підтверджує, що товар був переданий вам саме на зберігання (договір зберігання, акт приймання-передачі товару).
У п. 1 розд. І Порядку № 496 сказано, що підприємець має вести облік тільки тих товарів, які знаходяться у нього в місці продажу (на його господарському об’єкті).
Місцем продажу (господарським об’єктом) є стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі транспортний засіб (далі – ТЗ), частина пересувного або стаціонарного об’єкта, у тому числі ТЗ, де здійснюються розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) (п. 2 розд. І Порядку № 496).
Проте в п. 2 розд. І Порядку № 496 наведено ще й поняття «місце зберігання». Це стаціонарний або будь-який пересувний об’єкт, у тому числі ТЗ, частина пересувного або стаціонарного об’єкта, у тому числі ТЗ, земельна ділянка, де зберігаються товарні запаси, що належать підприємцеві.
І норми Порядку виписано так, що коли товари потрапляють у місця продажу з місць зберігання, треба оформити документи, які також є складовою товарного обліку. Ось і виходить, що вести облік треба не тільки в місцях продажу, але й у місцях зберігання товарів.
Підприємець, у якого є декілька торговельних точок у різних місцях, має вести не тільки загальний облік товарів, але також і облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (п. 1 розд. ІІ Порядку № 496).
Форму обліку можна вести в паперовому або в електронному вигляді за вибором підприємця.
При цьому записи в паперовій формі слід виконувати розбірливо, чорнилом темного кольору або кульковою ручкою (п. 7 розд. ІІ Порядку № 496).
Електронну форму обліку можна вести в тій програмі, яку вибере сам підприємець. Але на вимогу податківців електронна версія має бути візуалізована у форматі, який дозволяє проглянути форму обліку або скопіювати її (п. 8, 11 розд. ІІ Порядку № 496).
Первинні документи є невід’ємною частиною товарного обліку і додатками до форми обліку. Це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупівлі, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, реквізити яких дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість і вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).
На замітку! Серед реквізитів первинного документа, перелічених у п. 2 розд. І Порядку № 496, немає ціни товару. Тому якщо в первинному документі не вказано ціну, але зазначено загальну вартість товару, то такий документ відповідатиме вимогам Порядку № 496. |
Форма обліку, первинні документи на товари повинні зберігатися в місці продажу до тих пір, поки остання одиниця товару, відображеного в таких первинних документах, не буде продана (або іншим шляхом списана).
Ці документи потрібно щомісячно групувати у хронологічному порядку (так, як ви їх відображали у формі обліку). Також можна підшити їх до форми обліку, щоб зберігати разом із нею (п. 10 розд. ІІ Порядку № 469).
Ми вже сказали, що облік можна вести в паперовому або в електронному вигляді (див. правило 4).
Перш ніж приступити до обліку, підприємець має зазначити про себе дані, перелічені в п. 2 розд. ІІ Порядку № 496. Ці дані в паперовій формі зазначаються на титульній сторінці.
Заповнюючи форму обліку, дотримуйтеся таких правил:
У формі обліку мають бути зазначені:
У графі 9 наводяться примітки, передбачені Порядком № 496 (у разі виправлення помилок).
На замітку! Зразок заповнення форми був наведений на сайті Мінфіну (див. файл «Додаток. Форма приклад» у блоці про проєкт Порядку (блок датований 05.04.2021)). |
Щоб змінити неправильний запис на правильний, зробіть так:
Вибуттям товарів для цілей товарного обліку вважається:
Зверніть увагу! Якщо ви реалізуєте всі товари через РРО або ПРРО, то у формі обліку у вас будуть тільки записи про придбання товарів. |
Перш за все треба скласти опис залишку товарів на початок обліку, який має статус первинного документа (п. 2 розд. І Порядку № 496). Такий опис складається в довільній формі, але в ній має бути інформація про найменування наявних товарів, їх кількість (із зазначенням одиниці виміру) і вартість.
Вартість товарів підприємець визначає самостійно:
Важливий нюанс! Порядок № 496 дозволяє підприємцеві внести до форми обліку початкові залишки за описом, навіть якщо на них немає ніяких документів. |
Дані з опису заносяться до форми обліку таким чином (п. 5 розд. ІІ Порядку 496):
У такій ситуації до граф 1–7 форми вносять дані з документа постачальника. Якщо весь товар реалізовано через РРО або ПРРО, то більше ніяких записів у формі обліку не роблять.
Якщо товар зіпсувався або було інше вибуття (не через РРО або ПРРО), тоді до форми обліку вносять реквізити документа, який підтверджує факт вибуття. Наприклад, при псуванні товару це буде акт на списання, у якому треба зазначити причину псування товару.
У Порядку № 496 немає спеціальних правил для обліку операцій із придбання сировини або реалізації готової продукції. І тут виникає інше запитання: чи входить сировина до переліку товарних запасів, облік яких потрібно вести підприємцеві?
Визначення поняття «Товарні запаси» в п. 2 розд. І Порядку № 496 не дозволяє однозначно відповісти на це запитання. Тому тут можливі варіанти. Наприклад, у графах 1–7 форми обліку можна вказати реквізити документів на придбання сировини. У графах 1–6 навести дані внутрішнього документа – акта на списання сировини у виробництво, у графі 8 зазначити загальну вартість списаної у виробництво сировини. А надходження готової продукції з виробництва відображати на підставі акта про оприбуткування або іншого документа, який свідчить про надходження запасів із власного виробництва.
Або можна взагалі не відображати в обліку вартість сировини для виробництва. А надходження готової продукції з виробництва відображати на підставі акта про оприбуткування або іншого документа, який підтверджує надходження запасів із власного виробництва.
Якщо підприємець зобов’язаний вести облік товарів (див. нашу таблицю-підказку), то йому доведеться виконувати вимоги, установлені Законом № 265 та Порядком № 496.
Як ми вже зазначали вище, п. 12 ст. 3 Закону № 265:
Крім того, заборонено продавати товари, якщо в місцях продажу (у господарських об’єктах) відсутні (п. 9 розд. ІІ Порядку № 496):
За недотримання цих правил підприємцеві загрожує штраф у розмірі подвійної вартості товарів, не врахованих у встановленому порядку, але не нижче 170 грн (ст. 20 Закону № 265). При цьому вартість товарів визначається за цінами реалізації.
Хочемо попередити! Документи на місці продажу податківцям може пред’явити не тільки особисто фізособа-підприємець, але й продавець (п. 11 розд. ІІ Порядку № 496). Якщо на момент перевірки немає оригіналів первинних документів, то податківцям можна дати копії. Але до кінця перевірки оригінали все одно доведеться пред’явити. |
Покажемо, як заповнити форму обліку за даними нашого прикладу.
Приклад
Підприємець – єдинник другої групи торгує ТСПТ у магазині і через Інтернет. В описі товарних залишків на початок обліку вказано таку інформацію:
Загальна вартість товарних залишків становить 16 000 грн.
26.11.2021 підприємець продав два масажери для ніг за ціною 1 500 грн/шт. на суму 3 000 грн. Покупець оплатив товар післяплатою через Novapay, і оплата надійшла від «Нової пошти» на поточний рахунок підприємця. Оскільки така операція не проводиться через РРО, треба заповнити графи 1–6 та 8 форми обліку. Цього ж дня було продано 2 масажери для живота за ціною 1 000 грн/шт. на суму 2 000 грн при продажу в магазині з розрахунком банківською карткою через POS-термінал. Хоча це і безготівкова операція, проте вона є розрахунковою і проводиться через РРО. Тому дані про цю операцію не відображаються у формі обліку.
27.11.2021 підприємець виявив, що один масажер для живота непридатний для використання. Він склав акт про псування товару. Оскільки така операція не проводиться через РРО, треба заповнити графи 1–6 та 8 форми обліку.