Підприємця мобілізували: чи може він вести підприємницьку діяльність?

Ситуація. Підприємця, який здає в оренду приміщення, було мобілізовано. Чи може він, перебуваючи на службі у ЗСУ, продовжувати свою підприємницьку діяльність? Нижче ми відповімо на це та інші запитання, які можуть виникнути у підприємця у такій ситуації.

Військова служба та підприємницький статус

Почнемо із загального питання, яке напевно зараз цікавить багатьох підприємців:

Чи може фізособа мати статус підприємця під час військової служби?

За відповіддю звернемося до Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок та військову службу» (далі – Закон № 2232).

Частиною 3 ст. 39 цього Зкону передбачено, що державна реєстрація підприємницької діяльності громадян України не припиняється в разі, якщо вони призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, а також у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та(або) запровадження воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

Як бачимо, мобілізований громадянин не втрачає свого статусу підприємця, тобто може вести підприємницьку діяльність на цілком законних підставах.

Про які винятки ідеться?

Ідеться про вимоги Закону від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700).

Дія цього закону поширюється, зокрема, на військових посадових осіб ЗСУ, Держслужби спецзв’язку та захисту інформації та інших створених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби (пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700).

І це означає, що для таких осіб діють обмеження, установлені ст. 25 Закону № 1700. Ця норма забороняє особам, переліченим у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, займатися іншою оплачуваною діяльністю або підприємницькою діяльністю.

Як бачимо, військовим посадовцям заборонено бути підприємцями.

А хто належить до військових посадових осіб?

Військові посадові особи – це військовослужбовці, які:

• або обіймають штатні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків;
• або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків відповідно до законодавства (ч. 12 ст. 6 Закону № 2232).

Таким чином, якщо мобілізований підприємець належить до категорії військових посадових осіб, то бути підприємцем під час військової служби не має права.

А якщо військовослужбовець не належить до категорії військових посадових осіб, тоді він має право продовжувати свою підприємницьку діяльність (наприклад, здавати в оренду свої приміщення) і під час військової служби.

Так, підстави для випадків:

• припинення договору – установлені у ст. 781 ЦК;
• розірвання договору на вимогу орендодавця – у ст. 783 ЦК;
• розірвання договору на вимогу орендаря – у ст. 784 ЦК.

І в цих нормах немає такої підстави, як мобілізація орендодавця.

Відповідальність для військових посадових осіб

Вище ми з’ясували, що військовим посадовим особам заборонено провадити підприємницьку діяльність. Звідси запитання:

Що загрожує підприємцеві, який, ставши військовим посадовцем, не припинив свою підприємницьку діяльність?

У цьому випадку до фізособи може бути застосована адміністративна відповідальність на підставі ст. 172⁴ КУпАП – за порушення обмежень щодо провадження підприємницької діяльності.

Зазначеною статтею передбачено такі санкції:

• за перше таке порушення – штраф від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн) з конфіскацією отриманого від підприємницької діяльності доходу;
• за повторне подібне порушення протягом року – штраф у розмірі від 500 до 800 НМДГ (від 8 500 до 13 600 грн) з конфіскацією отриманого доходу та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на рік.

У примітці до ст. 172⁴ КУпАП сказано, що суб’єктами порушень, зазначених у цій статті, є особи, названі у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 (тобто військові посадові особи).

Який орган та на якій підставі уповноважений застосовувати санкції, передбачені ст. 172⁴ КУпАП?

Санкції, передбачені цією статтею, уповноважений застосовувати суд (ст. 221 КУпАП) – на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного органом Національної поліції або НАЗК (ст. 255 КУпАП).

Делегування повноважень з ведення бізнесу

Військовослужбовець може вести підприємницьку діяльність дистанційно (наприклад, оформляти акти з орендарями та інші документи в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису).

Однак ведення бізнесу передбачає в деяких випадках особисту присутність підприємця (наприклад, спілкування з контролюючими органами). Тому виникає потреба делегувати свої повноваження іншій особі.

Як правильно оформити таке делегування повноважень?

У цьому разі підприємцеві треба призначити свого представника і видати йому довіреність на право вчинення певних дій. Таку довіреність потрібно буде нотаріально посвідчити.

Якщо підприємець доручить спілкування з податківцями своєму представникові, як буде сприйнятий такий крок податковим органом?

Платник податків має право призначити свого представника – це прямо передбачено ст. 19 Податкового кодексу (далі – ПК). Відповідно до п. 19.2 ПК, представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, на підставі закону або довіреності.

Як роз’яснює ДПС (ЗІР, категорія 129.07), довіреність, видана платником податків – фізособою на представництво її інтересів та ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, має бути належним чином нотаріально посвідчена (ми про це сказали вище).

Так, у довіреності можна зазначити, що представник має право вчиняти від імені підприємця певні дії, наприклад:

• підписувати звітність та сплачувати податки;
• укладати договори;
• підписувати та подавати необхідні документи;
• представляти інтереси підприємця у контролюючих органах, суді тощо.