Чи інвентаризувати активи, отримані на відповідальне зберігання?
Інвентаризація давальницької сировини
Чи обов’язково проводити інвентаризацію давальницької сировини, що потребує перероблення за умовами договору між підприємством та поклажодавцем?
Проведення суцільної інвентаризації таких активів вимагає п. 6 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879 (далі – Положення № 879). Крім того, потреба в їх інвентаризації випливає опосередковано з положень інших нормативних актів.
Зокрема, згідно зі ст. 942, 943 та 945 ЦК підприємство здійснює контроль за фактичною наявністю, якістю та станом матеріальних цінностей, отриманих на відповідальне зберігання чи комісію, або давальницької сировини. Отже, оскільки підприємство несе відповідальність, то й інвентаризацію позабалансових активів слід проводити. У результаті можливе виявлення пересортиці, нестачі та надлишків.
Крім того, відповідно до пп. 14.1.13 ПК матеріали, отримані на відповідальне зберігання й використані підприємством-зберігачем, уважаються безоплатно наданими зберігачу, а тому потрапляють у доходи. Для попередження таких випадків і потрібна інвентаризація.
Отже, підприємство зобов’язане інвентаризувати активи, що значаться на позабалансових рахунках.
Детально на процесі інвентаризації позабалансових активів зосереджуватися не будемо, оскільки він такий самий, як і для власних активів. Однак на деяких важливих, на нашу думку, моментах усе-таки зупинимося.
Наявність позабалансових товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) під час інвентаризації встановлюють за допомогою обов’язкового підрахунку, зважування та обміру. До того ж, визначати вагу (обсяг) навалочних матеріалів можна на основі обмірів і технічних розрахунків із додаванням актів таких обмірів (розрахунків) до інвентаризаційних описів.
Результати інвентаризації позабалансових активів оформлюють інвентаризаційними описами, актами інвентаризації, звіряльними відомостями, які можуть бути заповнені як від руки, так і електронними засобами оброблення інформації. Утім, форм таких документів Положення № 879 не запропонувало. Їх можна розробити самому з урахуванням вимог щодо обов’язкових реквізитів для первинного документа чи скористатися вже готовими типовими формами, затвердженими наказом Мінфіну від 17.06.15 р. № 572. Вони обов’язкові для застосування бюджетними установами, а інші суб’єкти господарювання можуть їх використовувати за бажанням. На це прямо вказує п. 2 зазначеного наказу. Водночас ніщо не забороняє включати до інвентаризаційних форм інші реквізити, якщо цього вимагає специфіка діяльності підприємства.
Так, зокрема, для оформлення результатів інвентаризації матеріалів на відповідальному зберіганні підійде Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, а для давальницької сировини чи товарів, прийнятих на комісію, можна застосувати Інвентаризаційний опис запасів.
Матеріали інвентаризації «чужих» активів (акти, описи, звіряльні відомості) оформлюють не менше ніж у двох примірниках. При цьому потрібно взяти до уваги те, що п. 20 pозд. II Положення № 879 зобов’язує надсилати копію звіряльної відомості власнику таких активів. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи здають до бухгалтерії для перевірки, виявлення та відображення в обліку результатів. Бухгалтерія складає звіряльні відомості активів із відображенням у них розбіжностей між даними бухобліку та даними інвентаризаційних описів, якщо такі є. Звіряльні відомості, знову ж таки, має перевірити інвентаризаційна комісія.
Виявлені розбіжності за позабалансовими активами, наведеними у звіряльних відомостях, із пропозиціями щодо їх урегулювання відображаються інвентаризаційною комісією в протоколі. Цей протокол має бути затверджений керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (п. 2 pозд. IV Положення № 879).
Коментарі до матеріалу