Загальна система оподаткування

Аналізуємо системи оподаткування
Зміна системи оподаткування: практичні рекомендації
Оподаткування перехідних операцій у разі зміни системи оподаткування

Із цієї статті ви дізнаєтеся: що є об’єктом обкладення податком на прибуток, як визначається звітний період та які особливості подання звітності із цього податку.

Усі платники податків, які є юридичними особами, за умовчанням перебувають на загальній системі оподаткування (за умови, що вони не обрали спрощену систему зі сплатою ЄП у третій або четвертій групі і не були зареєстровані органом ДФС такими платниками).

Загальна система оподаткування передбачає, що підприємство є платником:

• податку на прибуток;
• інших податків, установлених Податковим кодексом (далі – ПК), зокрема земельного податку, податку на нерухоме майно, транспортного податку, збору за спецводокористування тощо, за умови, що підприємство має об’єкт обкладення такими податками.

Об’єкт обкладення податком на прибуток

Об’єктом обкладення цим податком є прибуток, розрахований шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, передбачені розд. ІІ, а також окремими положеннями розділів I, II і ХХ ПК (п. 134.1 ПК).

Тобто сума податку на прибуток залежить від фінансового результату діяльності підприємства, розрахованого за даними бухобліку (пп. 134.1.1 ПК).

У цілях визначення об’єкта оподаткування ПК передбачено коригування фінрезультату на податкові різниці:

• шляхом його збільшення – з одночасним зменшенням збитків та/або збільшенням прибутку у фінрезультаті;
• шляхом його зменшення – з одночасним збільшенням збитку та/або зменшенням прибутку.

Хто зобов’язаний коригувати фінрезультат на податкові різниці?

Коригувати фінрезультат на податкові різниці зобов’язані не всі платники податку на прибуток, а лише ті, у кого дохід, визначений за даними бухобліку, за останній рік перевищує 20 млн грн.

У разі обчислення 20-мільйонного критерію до уваги беруть бухгалтерський дохід за рік – виручку від реалізації, інші операційні, фінансові та інші доходи (без ПДВ). Про те, що слід ураховувати саме чистий дохід, ідеться в листі ДФС у м. Києві від 16.03.16 р. № 6300/10/26-15-12-05-11.

Різниці можуть виникати під час нарахування амортизації необоротних активів, формування резервів (забезпечень), здійснення фінансових операцій, оподаткування окремих видів діяльності та окремих операцій (ст. 39, 123¹, ст. 138–141, підрозд. 4 розд. ХХ ПК).

Платники, у яких річний дохід менше 20 млн грн., можуть самостійно приймати рішення щодо застосування різниць. Якщо підприємство ухвалить рішення про незастосування різниць, то такий порядок діятиме, поки дохід не перевищить 20 млн грн. Причому відмовитися можна лише від різниць із розд. ІІІ ПК (крім податкового збитку попереднього періоду).

Надалі коригування не застосовуватиметься, поки дохід за податковий рік не становитиме понад 20 млн грн.

Таким чином, щоб визначити об’єкт оподаткування, платники податку на прибуток повинні відкоригувати (зменшити/збільшити) бухгалтерський фінрезультат звітного періоду на різниці, передбачені нормами ПК (пп. 134.1.1 ПК). При цьому залежно від обсягу доходу за останній звітний рік платники поділяються на дві групи:

• перша група – із доходом понад 20 млн грн. Вони коригують фінрезультат на всі різниці, установлені ПК;
• друга група – із доходом не більше 20 млн грн. Вони коригують фінрезультат лише на різниці, передбачені ст. 123¹, пп. 140.4.2 і підрозд. 4 розд. ХХ ПК, а також на різницю в сумі податкових збитків минулих років із розд. ІІІ ПК. Проте, якщо ці платники не повідомили у своїй декларації контролюючий орган про прийняття рішення не застосовувати різниці з розд. III ПК (окрім різниці в сумі податкових збитків минулих років), вони зобов’язані коригувати фінрезультат у тому самому порядку, що й платники першої групи (абзац восьмий пп. 134.1.1 ПК).

Ставка податку на прибуток

Ставка податку на прибуток становить 18 % об’єкта оподаткування (п. 136.1 ПК).

Проте на період до 31.12.21 р. деяким платникам податку надана можливість застосування пільгової нульової ставки (п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПК). Маються на увазі платники, у яких:

• річний дохід, визначений за правилами бухобліку, за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн.;
• розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду зарплати (доходу) для кожного із працівників, що перебувають у трудових відносинах із платником податків, є не меншим, ніж дві встановлені законом мінімальні зарплати.

Для застосування нульової ставки податку платник має відповідати одному з таких критеріїв:

• створений у встановленому законом порядку після 01.01.17 г. (для таких платників не діє умова щодо граничного обсягу річного доходу та середньооблікової чисельності працівників);
• провадить діяльність і протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту його створення минуло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн., і середньооблікова чисельність його працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
• був зареєстрований платником єдиного податку в період до 01.01.17 р. і в нього за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 3 млн грн., а середньооблікова чисельність працівників – від 5 до 50 осіб.

Звітний період

За загальним правилом, податковим (звітним) періодом для податку на прибуток є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Проте для деяких платників передбачений річний податковий період, який розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня, а саме (п. 137.5 ПК):

1) для платників, зареєстрованих протягом звітного року (новостворених). До таких платників відносять також:

• тих, хто протягом року перейшов зі спрощеної на загальну систему оподаткування – вони звітують як новостворені платники і також застосовують річний звітний період (див. листи ДФС від 28.10.16 р. № 23354/6/99-99-15-02-02-15, від 31.08.16 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15);
• тих, які перейшли на загальну систему оподаткування із 1 січня, тобто для них першим звітним буде період із 1 січня по 31 грудня;

2) виробників сільгосппродукції;

3) платників, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн.

Що стосується другої категорії платників, то наразі застосування ними річного періоду можливе, тільки якщо вони підпадають під першу категорію (новостворені) або під третю категорію (обсяг річного доходу не більше 20 млн грн.). Як зазначає ДФС у листі від 11.01.18 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, це пов’язане із втратою чинності з 1 січня 2017 року ст. 209 ПК, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Отже, з 01.01.17 р. для цілей обкладення податком на прибуток ПК не визначено поняття «сільськогосподарська продукція».

З огляду на зазначене, з 01.07.17 р. виробники сільгосппродукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток. Тобто якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків):

• перевищує 20 млн грн., то застосовуються звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік;
• не перевищує 20 млн грн., вони застосовують річний звітний (податковий) період.

Особливий звітний період для сільгоспвиробників

Нормою пп. 137.4.1 ПК для виробників сільгосппродукції передбачений особливий річний звітний період, який починається із 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Очевидно, що такий період сільгоспвиробники могли обрати у зв’язку із сезонним характером сільгоспвиробництва.

Але на сьогодні на практиці цей звітний період не застосовується. Причина та сама, що й зазначена вище – наразі ПК не визначає поняття «сільськогосподарська продукція» для цілей застосування платниками податку на прибуток (див. ЗІР, категорія 102.23.01). Тому, якщо сільгосппідприємство підпадає під критерії платників із річним звітним періодом (тобто є новоствореним або перейшло на загальну систему оподаткування зі спрощеної або його річний дохід не перевищує 20 млн грн.), воно застосовує звичайний річний звітний період, який починається із 1 січня і закінчується 31 грудня звітного року.

Звітність із податку на прибуток і сплата податку

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) подається за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 20.10.15 р. № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.17 р. № 467). Декларація заповнюється наростаючим підсумком (п. 137.4 ПК).

Разом із декларацією платник податку подає квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації (п. 46.2 ПК). Фінзвітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною.

У які строки подається декларація?

Декларація подається у такі строки:

• за І квартал, півріччя та три квартали – протягом 40 календарних днів після закінчення звітного (податкового) кварталу. У такі самі строки подається декларація за рік, якщо платник у звітному році подавав декларації за І квартал, півріччя, три квартали;
• за календарний рік – протягом 60 календарних днів після закінчення звітного (податкового) року.

Декларація подається до органу ДФС лише за ті періоди, в яких у платника виникли об’єкти оподаткування, або за наявності показників, що підлягають декларуванню (п. 49.2 ПК). Додатки до декларації подаються, якщо у звітному періоді здійснювалися операції, що відображаються у таких додатках, і заповнено відповідні рядки декларації.

Які є способи подання декларації?

Платник податків може подати декларацію до органу ДФС (п. 49.3 ПК):

• особисто або через уповноважену особу;
• направити поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення й описом вкладення. Лист потрібно відправити не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку, установленого для подання декларації, тобто із запасом на поштовий пробіг (п. 49.5 ПК);
• передати засобами електронного зв’язку в електронній формі. Такий спосіб є обов’язковим для великих і середніх платників податків (п. 49.4 ПК). У паперовому вигляді декларацію можуть подавати лише суб’єкти малого підприємництва.

Який установлено строк сплати податку на прибуток?

Платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання з податку на прибуток, зазначену в поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації.