Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Стягнення помилково виплаченої зарплати

03.03.2018 38937 0 2


Предмет спору: стягнути помилково виплачену зарплату з колишнього співробітника можна тільки в тому випадку, якщо була допущена рахункова помилка при її нарахуванні.


Ситуація
ТОВ помилково нарахувало та виплатило своєму співробітнику зарплату за 5 робочих днів у листопаді 2015 року. У ці дні співробітник трудових обов'язків не виконував і взагалі був відсутній на робочому місці.
Зайва сума була нарахована бухгалтером через помилку, допущену в електронному табелі робочого часу. Дані в електронний табель вносилися з табеля робочого часу в паперовому варіанті, а в ньому були виправлення від руки. Так, позначення «8» (відпрацювання повної зміни) було виправлене на «В» (відсутній). Але начальник відділу кадрів ці виправлення не помітив і переніс в електронний табель позначення «8».
Помилка була виявлена в лютому 2017 року – уже після звільнення цього співробітника. Повернути добровільно зайво виплачену йому суму колишній співробітник відмовився. У зв'язку із цим ТОВ звернулося до суду з вимогою стягнути з колишнього працівника зайво виплачені кошти. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ. Тому позивач звернувся до апеляційного суду.

Чому виникає спір

Іноді при нарахуванні зарплати, відпусткових, інших виплат працівнику підприємство допускає різні помилки. У результаті працівнику може бути нарахована та виплачена більша сума, ніж йому належить.

Здавалося б, нічого страшного в цьому немає: усі люди помиляються, а зайві гроші працівник повинен повернути. А якщо не повертає добровільно, тоді треба просто утримати цю суму з його наступної зарплати.

Однак не все так просто. Справа в тому, що роботодавець має право здійснити утримання із зарплати співробітника тільки у випадку, якщо зайво виплачена сума була нарахована внаслідок рахункових помилок. Наприклад, через неточність у розрахунках, повторне нарахування зарплати за той самий період. А якщо була допущена помилка, яка не відноситься до рахункової, тоді зайво виплачена грошова сума не підлягає поверненню.

На чиєму боці суд

Апеляційний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції, відмовивши ТОВ у задоволенні скарги. Суд підтвердив висновки суду першої інстанції про те, що позивач не довів факт допущення бухгалтером рахункової помилки при нарахуванні зарплати і наявність зловживань із боку відповідача.

Аргументи суду

1. Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу (далі – ЦК) особа, яка отримала майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно потерпілому. Однак у ст. 1215 ЦК передбачено випадки, коли таке майно не підлягає поверненню. Так, зарплата та прирівняні до неї платежі не підлягають поверненню, якщо:

  • відсутня рахункова помилка при нарахуванні цих платежів;
  • відсутні недобросовісні дії з боку набувача.

2. У даному спорі паперовий варіант табеля за листопад 2015 року містить видимі виправлення у відомостях про знаходження відповідача на робочому місці в період із 2 по 6 листопада 2015 року. Однак ці виправлення не були завірені належним чином. До електронного табеля робочого часу ніякі виправлення не вносилися.

Бухгалтером був здійснений розрахунок зарплати на підставі цих двох табелів. Рахункові помилки при нарахуванні зарплати відповідачу не були допущені.

Також позивач не подав фактів, які доводять недобросовісність відповідача.

3. У п. 24 Пленуму ВСУ від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснюється, що до рахункових помилок відносяться неправильності в розрахунках, нарахування зарплати за той самий період двічі і т. д. Не відносяться до рахункових помилок не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону або інших нормативно-правових актів та ін.

Нарахування зарплати на підставі зафіксованих неправильних даних обліку робочого часу співробітника не відноситься до рахункової помилки. Тому немає підстав для стягнення з відповідача оспорюваної суми.

Про що попереджала Uteka

Ми попереджали наших читачів (див. «Як утримати із зарплати співробітника надмірно виплачену йому суму?»), які труднощі можуть виникнути при стягненні із співробітника зайво виплачених сум.

Утримувати із зарплати працівника якісь суми для погашення його боргу можна тільки з урахуванням правил, зазначених у ч. 2 ст. 127 КЗпП, а саме якщо:

  • поверненню підлягають суми, виплачені працівнику внаслідок рахункових помилок (наприклад, це механічні, арифметичні помилки);
  • співробітник не оспорює підстави та розмір відрахувань;
  • не минув 1 місяць із дня виплати неправильно нарахованої суми.

Якщо ж працівник не згодний із розміром відрахувань або місячний строк для утримань із зарплати минув, роботодавцю для вирішення цього питання доведеться звертатися до суду. Причому стягнення помилково виплаченої зарплати (інших платежів) у судовому порядку можливе й після звільнення працівника.

Однак якщо при нарахуванні зарплати була допущена нерахункова помилка, тоді підстав для стягнення зайво виплаченої суми в роботодавця попросту немає. Адже в ст. 1215 ЦК і ст. 127 КЗпП сказано: зайва сума (у т. ч. і зарплата) не підлягає поверненню, якщо вона була виплачена роботодавцем не в результаті рахункової помилки і відсутні недобросовісні дії з боку працівника.

Наприклад, до нерахункових помилок можна віднести помилки, пов'язані з неправильним застосуванням положень законодавства або колективного договору і т. д. А дії працівника не можна визнати недобросовісними, якщо зайва сума нарахована без його участі.

Зауважимо: про недобросовісність у розглянутій ситуації можна було б говорити, якби зайву зарплату нарахували начальнику відділу кадрів, який переніс неправильні дані в електронний табель. 

Що рекомендувала Uteka

Для того щоб при наявності законних підстав здійснити утримання із зарплати працівника, необхідно видати відповідний наказ. Також слід отримати письмову згоду цього співробітника на утримання із зарплати в зазначеній сумі. Наприклад, він може написати в наказі про утримання: «Не заперечую», «Згодний» і поставити свій підпис.

Крім того, не можна забувати про обмеження. Сума всіх утримань за місяць не може перевищувати 20 % зарплати, яка підлягає виплаті працівнику (ст. 128 КЗпП). Утримати за один раз більшу суму можна, якщо працівник:

  • подав заяву про утримання з його зарплати суми в розмірі більш ніж 20 %;
  • уніс готівкою в касу підприємства всю суму, яка підлягає утриманню.

Інша справа, якщо співробітник отримав зарплату (інші виплати) у більшому розмірі, ніж йому належить, не через рахункову помилку. Тоді в підприємства немає законних підстав для стягнення зайво виплаченої суми. Єдиний варіант – отримати згоду співробітника на таке стягнення. Тобто працівник повинен подати письмову заяву з формулюванням: «Прошу утримати з моєї зарплати зайво виплачену мені суму».

Аргументи, висловлені раніше редакцією, були підтверджені позицією Апеляційного суду Тернопільської області від 21.12.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 71174352.

Висновки

Роботодавець має право на стягнення зайво виплаченої зарплати (інших виплат) тільки в тому випадку, якщо при її нарахуванні була допущена рахункова помилка. Наприклад, отримання неправильних результатів при розрахунках, неправильне нарахування у зв'язку зі збоєм програми і т. д.

Якщо ж рахункової помилки не було, тоді підприємству слід отримати письмову заяву працівника, у якому він просить утримати з його зарплати помилково отриману суму. Це єдина законна підстава для підприємства, щоб повернути свої гроші.

Як бачите, наша думка у подальшому підтвердилася судовим рішенням. Наші рекомендації приймаються судами як переконливі аргументи у спірних ситуаціях з опонентами та контролюючими органами.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали