Облік виробництва рослинної олії

03.11.2022 4603 0 3

Облікове забезпечення виробництва рослинної олії має свої нюанси, пов’язані з технологічними особливостями використання сировини, формування витрат, надходження та калькулювання виробничої собівартості готової продукції. Однак на сьогодні немає окремих методичних рекомендацій щодо планування, обліку та калькулювання собівартості продукції в цій галузі.

Інструкція з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості України, затверджена наказом Комітету харчової промисловості від 31.08.99 р. № 64 (далі – Інструкція № 64), втратила чинність (без відповідного поновлення) на підставі наказу Мінагрополітики від 02.09.05 р. № 451. Однак уважаємо, що її доцільно все-таки застосовувати для формування облікової політики тих підприємств, що займаються зазначеним видом виробництва.

А для ведення обліку виробництва рослинної олії можна керуватися Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженими наказом Мінпромполітики від 09.07.07 р. № 373 (далі – Методрекомендації № 373), які регламентують обліковий процес промислового виробництва з переробки сільськогосподарської продукції.

Сировиною для виробництва рослинної олії є насіння олійномістких культур (соняшнику, сої, льону, ріпаку, гірчиці, кукурудзи та інших), фруктові кісточки (вишневі, сливові, персикові, аличові, абрикосові та інші), насіння овочів.

Об’єктом обліку для виробництва рослинної олії є різноманітний її асортимент, який визначають технологи відповідно до чинних стандартів. Насамперед, олію поділяють на:

нерафіновану (неочищена, за винятком позбавлення механічних домішок);
рафіновану (олія, очищена у процесі проходження різних ступенів рафінації після позбавлення її від механічних домішок).