Отримання об'єкта ОЗ за договором міни (бартеру)

Договір міни (бартеру), регульований ст. 715, 716 Цивільного кодексу (далі – ЦК), має такі особливості:

• кожна зі сторін договору міни є продавцем товару (майна), який вона передає, і покупцем товару (майна), який вона отримує;
• право власності до сторін переходить одночасно (тобто після того, як обидві сторони передали одна одній своє майно або товари). Якщо сторони хочуть передбачити інший порядок переходу права власності, то їм потрібно прямо зазначити це в тексті договору;
• договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, який обмінюється на товар меншої вартості;
• договором може бути передбачений обмін майна на роботи (послуги).

В іншому до договору бартеру (міни) застосовуються стандартні вимоги, що висуваються до договорів купівлі-продажу, постачання та інших аналогічних договорів (у т. ч. про нотаріальне посвідчення й істотні умови договору). Про те, які вимоги до договору купівлі-продажу основних засобів (далі – ОЗ), ми вже писали в статті «Придбання основних засобів за власні кошти», а до договору бартеру – див. «Договір міни».

Формування первісної вартості об'єкта ОЗ залежить від того, в обмін на який об'єкт – подібний (однорідний) або неподібний (неоднорідний) – він був отриманий.

Подібними (однорідними) об'єктами в бухгалтерському обліку визнаються об'єкти, за якими одночасно виконуються дві умови (п. 4 П(С)БО 7):

• об'єкти мають однакове функціональне призначення;
• об'єкти мають однакову справедливу вартість.