Як долучити до справи показання свідків за правилами нового ГПК

Акценти цієї статті:

• кого можна залучати як свідків;
• яким документом оформляються показання свідків;
• як викликати свідка до суду;
• чи має право свідок не з'явитися до суду або відмовитися від своїх показань.

До 15 грудня 2017 року в рамах господарського процесу показання свідків не приймалися судом як докази. Господарський процесуальний кодекс (далі – ГПК) у новій редакції був прийнятий Законом від 03.10.17 р. № 2147-VII. Однак набув чинності даний закон із 15.12.17 р. – із дати початку роботи Верховного Суду України. І із цієї дати за новими правилами ГПК показання свідків є одним зі способів доведення.

У розд. I ГПК урегульовано питання, що стосуються:

• особистості свідка та його участі в суді (§ 3 гл. 4, ст. 66–68);
• показань свідків у господарському процесі (§ 2 гл. 5, ст. 87–90).

У консультації ми розповімо, у яких випадках можна залучити до справи свідка, у якій формі він повинен давати показання, які в нього є процесуальні права і т. д.

Хто може бути свідком у господарському процесі?

Свідком у справі може бути дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ст. 66 ГПК). Тобто залучити як свідка до справи можна будь-яку людину, яка здатна розуміти значення своїх дій і керувати ними (ст. 30 Цивільного кодексу, далі – ЦК).

На практиці як свідків найчастіше залучають працівників суб'єкта господарювання, засновників юрособи і т. д. Наприклад, директор доручив співробітнику юрособи підписати в контрагента акт виконаних робіт. Однак контрагент навіть не пустив працівника до свого офісу. У суді співробітник може підтвердити цей факт.

Крім того, як свідки з їх згоди або за їх власною ініціативою можуть також виступати учасники процесу (ч. 3 ст. 87 ГПК):

• позивач і відповідач;
• треті особи;
• представники сторін або третіх осіб.

Однак майте на увазі: учасники процесу можуть залучатися як свідки тільки за умови, що їм відомі обставини, які мають значення для справи.

Хто не може виступати як свідки?

Свідками не можуть виступати (ст. 67 ГПК):

• недієздатні фізичні особи;
• особи, які перебувають на обліку або на лікуванні в психіатричному лікувальному закладі, якщо вони не здатні через свої фізичні або психічні недоліки правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, або не можуть давати показання;
• адвокати, які надавали правову допомогу або посередницькі послуги (вони не можуть розголошувати відомості, отримані під час проведення досудового врегулювання справи);
• священики (вони не можуть розголошувати відомості, отримані від віруючих під час сповіді, оскільки існує таємниця сповіді);
• судді та присяжні (зазначимо, що присяжні як учасники судового процесу не зазначені в ГПК) (вони не можуть розкривати обставини, які обговорювалися в нарадчій кімнаті під час затвердження судового рішення або розголошувати інформацію, яка стала відома судді під час урегулювання спору з його участю);
• особи, які мають дипломатичний імунітет, і представники дипломатичних представництв (вони не можуть допитуватися без їх згоди).

Яку інформацію свідок може повідомити суду?

Показання свідка – це повідомлення ним усіх обставин, які мають значення для справи.

Показання свідків уважаються доказами тільки із приводу тих обставин справи, які неможливо встановити іншим шляхом. Наприклад, ці обставини не фіксуються документами, не можуть бути отримані за результатами експертизи. Тоді залучають свідків.

У яких випадках показання свідка можуть бути не прийняті судом як докази?

Показання свідка не є доказом, якщо (ч. 1, 2 ст. 87 ГПК):

• свідок не може назвати джерело своєї поінформованості із приводу тих або інших обставин;
• його показання засновані на повідомленнях інших осіб (він сам не був присутнім, але йому хтось сказав, що справа була так);
• обставини (факти), зазначені свідком, згідно із законом або звичаями ділового обороту відображаються (ураховуються) у відповідних документах. Не можна, наприклад, підтвердити показаннями свідків факт оплати товару. Адже цей факт за законом повинен бути зафіксований первинними документами.

Як оформляються показання свідків?

Свої показання свідок викладає на письмі в заяві (ст. 88 ГПК).

У заяві свідка повинна бути така інформація:

• П. І. Б. свідка, його місце проживання (перебування), місце роботи, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за її наявності або номер паспорта, номера телефонів та адреси електронної пошти (при наявності);
• обставини, про які відомо свідку (наприклад, свідок може підтвердити той факт, що контрагент відмовився підписати договір, акт приймання-передачі, претензію і т. д.);
• джерело поінформованості свідка із приводу тих або інших обставин (наприклад, особиста присутність свідка в момент, коли контрагент учинив якусь дію або не діяв);
• підтвердження свідка про його поінформованість із приводу кримінальної відповідальності за давання неправдивих показань і про готовність з'явитися до суду для підтвердження своїх показань;
• підпис свідка, засвідчений нотаріусом.

Зверніть увагу: нотаріальне посвідчення підпису не обов'язкове тільки в разі, якщо як свідки виступають учасники процесу (сторони, треті особи та їх представники), які дали згоду, щоб їх допитали як свідків.

Коли потрібно подати заяви свідка (свідків)?

Заява свідка повинна подаватися до суду в строки, установлені для подання доказів (ч. 4 ст. 88 ГПК). Згідно зі ст. 80 ГПК позивачу необхідно подавати заяву свідка (свідків) разом із позовною заявою, відповідачу – разом із відкликанням, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – разом із письмовим поясненням.

Переконайтеся, що копії розіслані учасникам із повідомленням про вручення і є корінці квитанцій поштового відділення. Адже якщо учасник справи, який подає заяву свідка, не направив іншим учасникам справи копію такого документа, даний доказ не розглядається судом (наприклад, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 71773266).

Чи можуть свідка викликати до суду?

Як уже було сказано, свідку достатньо подати письмову заяву. Викликати його до суду для допиту можуть тільки як виняток. Так, згідно зі ст. 89 ГПК суд викликає свідка для допиту зі своєї ініціативи або за клопотанням учасника процесу тільки у випадку, якщо викладені в заяві свідка обставини суперечать іншим доказам або викликають у суду сумніви із приводу їх змісту, достовірності або повноти (ч. 1 ст. 89 ГПК).

Виклик свідка оформляється ухвалою суду. В ухвалі суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за надання свідомо неправдивих показань (ч. 3 ст. 89 ГПК).

Свідок, який отримав ухвалу суду, зобов'язаний з'явитися до суду і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Порядок допиту свідків у суді встановлено у ст. 211 ГПК.

Чи можуть свідка допитати в режимі відеоконференції?

Так, можуть, але така процедура має свої особливості.

У загальному випадку свідок, який не бажає бути присутнім у залі суду, може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції – за згодою учасників справи.

Але буває, що свідок не може з'явитися до суду у зв'язку із хворобою, похилим віком, інвалідністю або з інших поважних причин. Тоді суд – навіть незважаючи на заперечення учасників справи – може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 2 ст. 66 ГПК).

Однак не думайте, що можна свідчити в режимі відеоконференції сидячи за робочим столом або перебуваючи, наприклад, у залі аеропорту. Це учасники процесу мають право під час відеоконференції перебувати поза приміщенням суду. А свідки (так само, як перекладачі, експерти, фахівці) повинні «давати відеоінтерв'ю» виключно в приміщенні суду (ч. 6 ст. 197 ГПК).

Тобто свідок буде перебувати в спеціально обладнаному приміщенні суду, звідки буде вестися трансляція. А учасники справи та судді зможуть бачити його і ставити запитання онлайн.

Чи може свідок відмовитися давати показання в суді?

Свідок, який з'явився на вимогу суду, зобов'язаний давати показання. Однак свідок має право відмовитися давати показання щодо себе, членів своєї родини або близьких рідних, що можуть спричинити юридичну відповідальність для таких осіб (ст. 68 ГПК). До близьких рідних відносяться: чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, онук, онучка, усиновитель і всиновлений та інші особи, зазначені в ч. 1 ст. 68 ГПК.

Якщо свідок відмовляється давати показання, він зобов'язаний повідомити суду причину відмови (ч. 2 ст. 68 ГПК).

Які будуть наслідки, якщо свідок не з'явиться на вимогу суду?

Якщо свідок без поважних причин не прибув до суду або не взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не візьме до уваги його письмові показання, викладені в заяві свідка (ч. 2 ст. 89 ГПК).

Як проводиться опитування учасників справи як свідків?

Порядок опитування таких осіб передбачено ст. 90 ГПК. Основні правила такі:

• учасники справи можуть ставити запитання іншим учасникам справи про обставини, які мають значення для справи, у першій заяві по суті справи;
• кожний учасник може ставити іншому учаснику справи не більше 10 запитань. Якщо запитань більше – учасник справи має право відмовитися на них відповідати (ч. 5 ст. 90 ГПК). Тобто одинадцяте запитання може залишитися без відповіді;
• учасник справи, якому поставлено запитання, повинен надати вичерпну відповідь на кожне запитання. Якщо запитання не стосуються обставин справи – на них можна не відповідати, але про причини такої відмови необхідно повідомити суд та учасників справи;
• учасник справи також може відмовитися відповідати на запитання на підставах, передбачених у ст. 67, 68 ГПК (див. вище).

У якій формі потрібно відповідати на запитання учасника справи?

Відповіді на запитання учасники справи подають теж у формі заяви свідка. Даний документ необхідно подати до суду не пізніше ніж за 15 днів до підготовчого засідання, а якщо справа розглядається в спрощеному порядку (про спрощене провадження читайте в статті «Нові правила господарських спорів») – тоді за 5 днів до першого судового засідання.

Копії такої заяви направляють учаснику справи, який поставив письмові запитання, в аналогічний строк (ч. 3 ст. 90 ГПК).

Чи мають показання свідків більшу силу, ніж інші докази?

Ні, жодне із припустимих доказів не має для суду заздалегідь установленої сили.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК доказами в господарському процесі можуть бути:

• письмові, речові та електронні докази;
• висновок експертів;
• показання свідків.

Суд оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 86 ГПК). Кожний доказ і його взаємозв'язок з іншими доказами суд оцінює окремо.

Тому для збільшення шансів на успіх учасникам справи, крім заяв свідків, потрібно подати всі наявні в них докази (наприклад, документи), які підтверджують обставини справи. Не можна заздалегідь знати на сто відсотків, який із доказів стане вирішальним.

Висновки

Свідком у справі можуть бути дієздатні фізичні особи, у тому числі й учасники справи, яким відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Як свідки не можуть залучатися особи, зазначені в ст. 67 ГПК.

Показання свідків викладаються письмово в заяві свідка. Викликати свідка для допиту до суду можуть тільки в разі, якщо викладені в заяві свідка обставини суперечать іншим доказам або викликають у суду сумніви із приводу їх змісту, достовірності або повноти.

Якщо свідок не прибув до суду без поважних причин – його показання не беруться до уваги.