Верховна Рада прийняла новий Митний кодекс у першому читанні: що далі

Більше за темою:

Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці?

Переробка давальницької сировини для нерезидентів: митні процедури, облік та оподаткування

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт № 15450 – новий Митний кодекс України. Документ, над яким команди Мінфіну, Держмитслужби та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики працювали близько двох років у тісній співпраці з бізнесом, міжнародними експертами та громадськістю, отримав позитивну оцінку Європейської комісії. Він створює правову основу для переходу на єдині з Євросоюзом митні правила, термінологію та стандарти безпеки і є ключовим кроком на шляху до вступу України в митний союз ЄС.

«Ухвалення нового Митного кодексу України є необхідною умовою для переговорного розд. 29 «Митний союз» і наближення України до членства в ЄС. Запропоновані в документі єдині митні правила передбачають прозорість процедур для бізнесу, а для економіки – відкриття нових можливостей щодо експорту, залучення інвестицій та інтеграцію в європейські ланцюги постачань. Водночас ухвалення нового Митного кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги (Ukraine Support Loan), що дозволить залучити до держбюджету 1,5 млрд євро для покриття ключових видатків», – підкреслив Міністр фінансів Сергій Марченко.

Проєкт нового Кодексу побудований за логікою європейського митного законодавства і налічує 781 статтю. Набрання ним чинності заплановане з 1 грудня 2027 року – бізнес і митниця отримають час на адаптацію, а перехід на нові електронні системи завершиться поетапно до кінця 2029 року.

Основні нововведення

Термінологія та підходи ЄС. Повний перехід на митну термінологію Європейського Союзу, запровадження системи авторизацій і митних процедур, а також європейського підходу до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита.

Безперервність для бізнесу. Чинні безстрокові авторизації продовжать діяти, а строкові – діятимуть до завершення терміну. Компанії зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть переваги довіреного партнера митниці: менший обсяг фізичного та документального контролю, першочергове оформлення, а в перспективі – взаємне визнання статусу митними органами інших країн.

«Право бути почутим». Запроваджується процедура, за якою бізнес зможе довести обґрунтованість своєї митної вартості ще до прийняття митницею формального рішення, що має зменшити кількість судових спорів.

Повна цифровізація. Кодекс закріплює обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Для підприємців це означає менше паперу, особистих візитів до митниці та простору для суб’єктивних рішень – а отже, і менші корупційні ризики.

Прозоре оскарження рішень. Закріплюється чіткий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності митних органів – спочатку до органу вищого рівня, а за потреби до суду – узгоджений із Законом від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру».

Збережені пільги. Проєкт повністю зберігає чинні пільги з обкладення ввізним митом, зокрема для підтримки обороноздатності, енергетики та надання гуманітарної допомоги. На період воєнного стану та рік після його завершення збережено й порогові значення звільнення від мита для товарів у багажі громадян (до 500 євро/50 кг наземним транспортом та до 1 000 євро/50 кг авіатранспортом).

Оперативно-розшукові повноваження митниці. Кодекс передбачає наділення митних органів оперативними та слідчими повноваженнями – практика, поширена у 25 країнах-членах ЄС. Ці норми не набудуть чинності одночасно з ухваленням Кодексу: критерії та межі повноважень митників будуть окремо визначені у змінах до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій з прокуратурою, бізнесом і експертами.

Що далі

Законопроєкт прийнято за основу. Всі пропозиції народних депутатів України будуть опрацьовані при підготовці його до другого читання.

«Наша спільна мета – ухвалити якісний Митний кодекс у строки, визначені умовами макрофінансової допомоги. У жовтні ми маємо показати міжнародним партнерам підписаний закон. Це дозволить отримати кошти від Європейського Союзу на фінансування пріоритетних видатків бюджету – зарплат учителям і медикам, пенсій, підтримки населення та малого і середнього бізнесу, а також відбудови пошкоджених соціальних об’єктів і критичної інфраструктури», – зазначив Сергій Марченко.

За словами Міністра, новий Митний кодекс допоможе українським експортерам швидше адаптуватися до ринку ЄС, оптимізувати логістику, підвищити конкурентоспроможність та перетворити українську митницю на кордон європейського зразка.

Детальніше з проєктом нового Митного кодексу України можна ознайомитись у спеціальній рубриці на офіційному вебсайті Мінфіну.

Мінфін