В Україні створять Бюро економічної безпеки і ліквідують податкову міліцію

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки». 

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 3087-д «Про Бюро економічної безпеки». Законопроєктрозроблено з метою ліквідації податкової міліції, оптимізації структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері економіки, усунення дублювання їх функцій та створення Бюро економічних безпеки (БЕБ).

Цей законопроєкт визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності Бюро економічної безпеки як правоохоронного органу, на який покладається виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому.

Проєкт закону визначає завдання та повноваження БЕБ як аналітичного органу, контроль за його діяльністю, правовий статус, обов'язки та відповідальність його працівників, основи його співпраці з державними органами, підприємствами, установами та організаціями, компетентними органами інших держав та міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами та закладаються основи правоохоронної діяльності, керованої аналітикою.

Згідно із законопроєктом, директора БЕБ призначає Президент за поданням конкурсної комісії, що подає на розгляд главі держави три найкращі кандидатури. Директор БЕБ підзвітний Верховній Раді та Президентові. Глава держави має проводити незалежний аудит ефективності діяльності бюро.

Проєкт передбачає загальну чисельність співробітників БЕБ до 4 тисяч осіб зі створенням у його складі підрозділів детективів-аналітиків і зовнішнього контролю. Працівниками бюро стануть державні службовці, які мають спеціальні звання, а також військові та співробітники, котрі працюватимуть за трудовим договором. Їхній посадовий оклад пропонується встановити на рівні не менше 20 прожиткових мінімумів.

Законопроєкт передбачає перехідний період, щоб уникнути колапсу в системі: кримінальні провадження буде передано Офісу генерального прокуратура, а потім до нового органу, який розпочне свою діяльність, коли в його штаті буде 30% працівників.

Проєкт також передбачає доповнення Кримінального кодексу статтею 222 «Шахрайство з податком на додану вартість». Так, пропонується, щоби розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування або подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, в тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа (шахрайство з податком на додану вартість), каралися штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Аналогічне правопорушення, скоєне повторно або ж організованою групою, автори законопроєкту пропонують карати штрафом від 50 до 100 НМДГ (від 850 грн до 1700 грн) або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За ці ж дії, вчинені у значних розмірах, штраф пропонують встановити у розмірі від 200 до 400 НМДГ (від 3400 грн до 6800 грн) або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо ж такі дії вчинені у великих розмірах, то за це передбачається позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. А за вчинення такого правопорушення в особливо великих розмірах позбавлення волі зможе становити від п'яти до дванадцяти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Прогнозується, що ухвалення цього закону призведе до більш ефективної діяльності правоохоронних органів у сфері формування та використання фінансових ресурсів держави та її економічної безпеки, і як наслідок, зменшення тіньового бізнесу в Україні та збільшенні надходжень податків та зборів, оптимізації структури правоохоронних органів, матеріально-технічної бази та скорочення загальної кількості працівників, що протидіють злочинності у сфері фінансів.

iportal.rada.gov.ua