Затверджено Методику комплексної оцінки бідності

Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату та НАНУ прийняли спільний наказ від 18.05.2017  р. №827/403/507/113/232 «Про затвердження Методики комплексної оцінки бідності».

Цю Методику розроблено на виконання Стратегії подолання бідності, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 161-р, та пункту 53 плану заходів на 2016-2017 роки з реалізації Стратегії подолання бідності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2016 року № 573-р, з метою проведення регулярного моніторингу показників бідності.

Методика передбачає визначення трьох груп критеріїв оцінки бідності:

1) перша група - основні монетарні критерії бідності:

   сукупні еквівалентні витрати особи нижче 75 відсотків медіанного рівня середньодушових еквівалентних сукупних витрат (далі - відносний критерій за витратами);

   сукупні еквівалентні витрати особи нижче фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму в середньому на одну особу (далі - абсолютний критерій за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму);

   загальні еквівалентні доходи особи нижче фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму в середньому на одну особу (далі - абсолютний критерій за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму);

   загальні еквівалентні доходи особи нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць у середньому на одну особу (далі - абсолютний критерій за доходами нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму).

Для основних монетарних критеріїв бідності розраховуються такі показники:

   сукупний дефіцит доходу бідного населення;

   середній дефіцит доходу бідного населення;

   глибина бідності;

2) друга група - інші монетарні критерії бідності:

   еквівалентні витрати особи нижче межі бідності, визначеної Організацією Об’єднаних Націй для країн Центральної та Східної Європи як гривневий еквівалент 5,05 долара США відповідно до паритету купівельної спроможності, розрахований Світовим банком (межа, визначена на рівні 5,05 долара США, коригується Світовим банком раз на 10 років відповідно до інфляції долара США) (далі - критерій ООН);

   середньодушові еквівалентні доходи особи нижче 60 відсотків медіанного рівня середньодушових еквівалентних доходів за шкалою еквівалентності Європейського Союзу (далі - відносний критерій за шкалою еквівалентності ЄС);

3) третя група - немонетарний критерій бідності:

   наявність у домогосподарства через нестачу коштів чотирьох з дев’яти  ознак депривації (далі - критерій за ознаками депривації).

За методологією Європейського Союзу до ознак депривації відносяться:

   наявність у домогосподарства заборгованості з виплати іпотечного кредиту або орендних платежів, рахунків за комунальні платежі, платежів за придбання товарів та послуг на виплату або інших платежів за кредитами;

   нездатність домогосподарства сплатити тижневу щорічну відпустку далеко від дому;

   нездатність сплачувати за підтримання належної температури в житлі;

    нездатність сплачувати за споживання страв з м’ясом, курятиною, рибою (або їх вегетаріанським еквівалентом) через день;

    нездатність сплачувати неочікувані фінансові витрати за рахунок власних ресурсів (у розмірі законодавчо встановленого прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць у середньому на одну особу);

    нездатність дозволити собі мати телефон (у тому числі мобільний);

   нездатність дозволити собі мати кольоровий телевізор;

   нездатність дозволити собі мати пральну машину;

   нездатність дозволити собі мати автомобіль.