Митний кодекс України повністю відповідатиме Митному кодексу ЄС – прийнято закон

22 серпня Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт від 16.01.2024 № 10411 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу».

Прийняті зміни є суттєвими за обсягом, законопроєкт налічує близько 150 аркушів. Він наближає Україну до повного застосування митного законодавства Європейського Союзу та фактично завершує впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) у законодавство України. Це вкрай важливо для нашої країни на етапі переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Наступними великими змінами до митного законодавства України очікується прийняття вже нового Митного кодексу України, який повністю ґрунтуватиметься на Митному кодексі ЄС. 

«Схвалені сьогодні Верховною Радою зміни до Митного кодексу – це результат консолідованої співпраці Уряду, Народних депутатів, бізнесу, експертів та міжнародних партнерів. Прийняття законопроекту має на меті надати можливість вітчизняному бізнесу вчасно адаптуватися до оновлених правил у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснити «м’який» перехід від чинного до нового Митного кодексу України, який буде вже буде повністю відповідати Митному кодексу ЄС», – зазначив заступник Міністра фінансів України з питань євроінтеграції Юрій Драганчук.

Законопроєкт розроблено спільними зусиллями Мінфіну, Держмитслужби у співпраці з Офісом підтримки реформ та проектом EU4PFM, а також з профільним комітетом Верховної Ради, бізнесом та громадськістю. Протягом останніх півроку тривала кропітка робота на майданчику парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики: окрім робочих зустрічей розробників, проведено понад 80 робочих груп, нарад та консультацій з бізнесом, міжнародними експертами та представниками вищих навчальних закладів України. Ці зустрічі були відкритими, спостерігався інтерес спільноти до законопроекту, в роботі окремих груп взяли участь понад 100 представників від різних державних і недержавних інституцій, бізнесу, науки.

Основні зміни, запропоновані законопроєктом:

• запровадити концепцію митного представництва, аналогічну тій, що функціонує в країнах ЄС, з розділенням видів представництва на пряме та непряме, розмежування обов’язків і відповідальності суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та його митного представника;
• здійснити поступовий, протягом 18 місяців, перехід підприємств, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладається на  митні органи, на систему авторизацій, аналогічну в ЄС: запровадження для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших єдиної системи критеріїв та умов для всіх митних авторизацій (дозволів), більших можливостей для взаємозарахування перевірених митницею критеріїв для отримання наступних авторизацій*, зокрема АЕО;
• запровадити європейську модель типів митних складів та розширити перелік дозволених на них операцій. За рахунок цього митним складам надається можливість розширити спектр своїх послуг, зокрема поєднавши їх з митним представництвом і низкою авторизацій на митні спрощення та митні режими;
• розширити можливості для АЕО підтверджувати  достатність свого фінансового стану, в тому числі у разі наявності негативних чистих активів; 
• запровадити європейський підхід щодо застосування митних режимів, зокрема:
  • використання авторизацій для поміщення товарів в окремі митні режими, а саме: тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території, імпорту (в частині процедури кінцевого використання);
  • запровадження вимог до умов щодо зберігання документів та ведення облікових записів;
  • запровадження механізму передачі прав та обов’язків утримувача авторизації (утримувача процедури);
  • розширення можливостей для переробної галузі: ширше використання еквівалентних товарів, запровадження можливості вивезення для здійснення окремих операцій з переробки за межами митної території України товарів чи їх складових, які знаходяться у митному режимі переробки на митній території України;
  • розширення переліку дозволених операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, та чітке регламентування вимог до їх здійснення;
  • завершення та припинення митних режимів, звітування про завершення митного режиму, особливості моніторингу відповідності умовам наданої авторизації для поміщення товарів у окремий митний режим;
• привести у відповідність до регламентів ЄС положення Митного кодексу України щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх зберігання під митним контролем; 
• скасувати необхідність виклику митника для здійснення переміщення товарів між об’єктами підприємства, на які отримано різні авторизації (наприклад, між митним складом та авторизованим вантажовідправником або вантажоодержувачем в межах однієї території підприємства);  
• розвинути пост-митний контроль та поєднати його із заходами митного аудиту: запровадження можливості електронного обміну запитами та документами, формування актів та довідок за його результатами, в тому числі через «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», посилення аналізу ризиків на етапі після завершення митного контролю та оформлення;
• удосконалити положення щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України на виконання заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою на 2023–2025 роки.

Крім того, для посилення антикорупційної складової в митних органах буде  запроваджено:

• оприлюднення на офіційному вебсайті Держмитслужби знеособлених текстів рішень за результатами розгляду скарг протягом трьох днів з дати їх прийняття;
• право митних органів обмінюватися інформацією щодо митної вартості товарів в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав.

У результаті підготовки законопроєкту до другого читання з бізнесом та громадськістю додано низку ініціатив та уточнень, зокрема: 

• надання переваги підприємствам, що отримали статус АЕО, у першочерговому прибуттю і перетині державного кордону, у тому числі з використанням інформаційних систем електронної черги; визначення термінів «облікові записи», «декларант», «утримувач товару» тощо;
• розмежування обов’язків декларанта, утримувача митного режиму, особи, відповідальної за сплату митних платежів, а також поєднання цих положень з положеннями Податкового кодексу України;
• європейську концепцію вимог до зберігання товарів під митним контролем: замінено положення щодо постійної зони митного контролю на митних складах вимогою щодо фінансового гарантування їх збереження;
• уточнено перелік дозволених операцій з товарами під митним контролем;
• удосконалено положення щодо надання авторизації на митні режими;
• уточнено положення щодо використання еквівалентних товарів;
• врегульовано положення щодо можливості відмови на користь держави товарів з українським статусом;
• удосконалено положення щодо здійснення плати за митне оформлення поза місцем розташування митного органу або поза його робочим часом.

Очікується, що запропоновані зміни наберуть чинності через 6 місяців після офіційного опублікування Закону. За цей час Кабінет Міністрів України та Міністерство фінансів мають затвердити всі необхідні підзаконні акти.

Проте окремі положення, такі як, наприклад, переваги для АЕО у першочерговому прибутті та перетині кордону, виключення для всіх підприємств із строків доставки до кордону часу перебування вантажів в електронній черзі, наберуть чинності із дня, наступного за днем опублікування Закону.

* Станом на 01.07.2024 підприємства отримали близько 750 авторизацій на окремі спрощення (транзитні та для інших митних процедур), а також 50 авторизацій АЕО.

Урядовий портал

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm