Більше за темою:
Як показати в обліку повернення комісії банком?
Верховна Рада на пленарному засіданні 7 жовтня 2025 року прийняла у першому читанні за основу законопроєкт про кредитну історію (реєстр. № 14013). Метою законопроєкту є посилення захисту прав позичальників, покращення обміну інформацією на кредитному ринку та підвищення її якості, а також заохочення відповідального кредитування та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів.
Законопроєктом пропонується встановити правові, фінансові та організаційні засади ведення кредитних історій: збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням, захистом та використанням цієї інформації, правові основи державного нагляду за такою діяльністю.
Законопроєкт уточнює перелік інформації, яка включається в кредитну історію, строки її зберігання (до 10 років) і механізми її знищення після спливу цього терміну. Кредитори будуть зобов’язані передавати дані до бюро кредитних історій протягом двох робочих днів – це унеможливлює затримки й зменшує ризики шахрайства.
Однією з головних новацій є механізм «стоп-кредит» – кожен громадянин зможе заявити про небажання укладати нові кредитні договори. Будь-який кредит, виданий після такої заяви, може бути визнаний нікчемним. Це суттєво підвищує захист громадян від шахрайських схем і кредитного тиску.
Законопроєкт гарантує право громадянина на безоплатний доступ до власної кредитної історії та можливість виправлення чи видалення недостовірних даних.
Контроль за діяльністю бюро кредитних історій покладається на Національний банк, який здійснюватиме нагляд, перевірки й сертифікацію систем безпеки. Передбачено також можливість транскордонного обміну даними – за згодою позичальника.
Прийняття законопроєкту сприятиме зменшенню частки прострочених кредитів, посиленню фінансової дисципліни й забезпеченню дотримання міжнародних стандартів захисту даних. Це важливий крок до стабільності та прозорості українського фінансового сектору.
Верховна Рада