Щороку 15 травня в Україні відзначається День сім’ї. Свято не є офіційним вихідним днем, але все більше українців приділяють увагу родинним цінностям саме цього дня. День сім’ї в Україні збігається з Міжнародним днем сім’ї, який ініціювала ООН ще у 1993 році, а Україна приєдналася до його відзначення у 2012 році.
День сім’ї – це не просто дата. Це привід зупинитися у щоденній метушні та провести час із найріднішими. Особливо важливо підтримувати українські родини під час війни – коли багато хто втратив дім, а мільйони сімей вимушені були розлучитися.
Чергові зміни в законодавстві про працю України направлені саме на те, щоб в ці непрості часи батьки мали можливість більше часу проводити з дітьми.
Законом від 27.03.2025 № 4339-ІХ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правого регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи», який було опубліковано в газеті «Голос України» 1 травня 2025 року та який набрав чинності 2 травня 2025 року, внесено до КЗпП такі зміни:
Статтю 601 доповнено ч. 13 такого змісту: «За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання».
Статтю 602 доповнено ч. 14 такого змісту: «За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання».
Крім того впорядковано службові відрядження для надомних працівників та тих хто виконує роботу дистанційно. У ст. 601 після ч. 5 доповнено новою частиною такого змісту: «Особливості направлення працівника, який виконує надомну роботу, в службове відрядження встановлюються трудовим договором про надомну роботу».
У ст. 602 після ч. 5 доповнено новою частиною такого змісту: «У разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу».
Статтю 121 після ч. 2 доповнено новою частиною такого змісту: «У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (ст. 602), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження».
Східне міжрегіональне управління Держпраці