Переукладання строкового трудового договору: позиція ВС

Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового.

Переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 607/18964/18.

Обставини справи

Громадянин України звернувся до суду з позовом до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання недійсним контракту у частині строку дії контракту, визнання контракту безстроковим трудовим договором, визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначав, що наказом його переведено на посаду методиста лабораторії розвивальних дисциплін, а наказом від 1 вересня 2016 року його переведено на посаду методиста центру виховної роботи, захисту прав дитини і громадянської освіти.

Вказував, що на підставі наказу його звільнено із займаної посади з 31 серпня 2018 року у зв`язку із закінчення строку дії контракту на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України,  а 1 вересня 2016 року було укладено новий контракт терміном дії   до 31 серпня 2017 року, строк дії якого на підставі додаткової угоди від 31 серпня 2017 року продовжено до 31 серпня 2018 року.

Вважав, що положення Закону України «Про освіту», які були чинні з грудня 2005 року до вересня 2016 року, не містили імперативного припису щодо обов’язкового укладання контракту із вказаними категоріями працівників, а навпаки передбачали альтернативу або укладання трудового договору або контракт. З огляду на те, що він працював на посаді методиста 16 років, вважав, що у відповідача були відсутні обставини, які б унеможливлювали укладання із ним безстрокового трудового договору або визнання контракту від 1 вересня 2016 року безстроковим.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області  скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов особи_1 до Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти про визнання недійсним контракту у частині строку дії контракту, визнання контракту безстроковим трудовим договором, визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону України «Про освіту» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, педагогічні та науково педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі і за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

ВС наголосив, чинним трудовим законодавством України не передбачено обов’язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносити тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна зі  сторін трудового договору – працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вважав, що умови праці педагогічних працівників, зокрема методиста, носять довготривалий характер, оскільки пов`язані із здійсненням безперервного навчально-виховного процесу в навчальних закладах, і не містять передумов вважати такий процес обмеженим у часі.

Колегія суддів Верховного Суду не погодилась з такими висновками апеляційного суду та вважає, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України, не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

ВС зазначив, що доводи позивача про те, що у зв`язку із неодноразовим продовженням трудових відносин шляхом укладення контрактів трудовий договір набув ознак безстроковості згідно з вимогами частини другої статті 39-1 КЗпП України є необґрунтованими, оскільки укладення контракту на певний строк, з урахуванням частини третьої статті 21 КЗпП України, регулюється частиною другою статті 23 КЗпП України, що виключає при переукладанні контракту чи продовженні строку його дії застосування чистини другої статті 39-1 КЗпП України.

sud.ua