Цифрові платформи та бізнес підтримали нові правила оподаткування доходів фізосіб – Мінфін

Більше за темою:

Підприємець продає товари на міжнародному маркетплейсі: як та коли визначати дохід?

Підприємець продає товари на іноземних маркетплейсах: чи треба сплачувати ПДВ з вартості отриманих послуг?

4 червня відбувся круглий стіл «Врегулювати не можна відкласти: бізнес розставляє акценти до голосування за оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи». Організаторами заходу виступили провідні бізнес-спільноти України – Американська торговельна палата та Diia.City United.

Мета заходу – об’єднати ключових стейкхолдерів, зокрема, народних депутатів України, представників органів державної влади, цифрових платформ, бізнес-спільноти, експертного середовища та аналітичних центрів для формування консолідованої позиції щодо необхідності якнайшвидшого врегулювання оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Під час заходу обговорювалася важливість для української економіки та держави якнайшвидшого прийняття в цілому законопроєкту № 15111-д.

Заступниця Міністра фінансів України Світлана Воробей у своєму виступі наголосила, що законопроєкт № 15111-д є результатом тривалої спільної роботи Уряду, Парламенту та бізнесу. За її словами, документ не лише забезпечує виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань у частині імплементації Директиви ЄС DAC7, а й створює простий, прозорий та необтяжливий механізм оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

«Цей законопроєкт сприятиме збільшенню надходжень до бюджету без підвищення податкового навантаження – шляхом розширення кола платників та детінізації доходів. Водночас він створює прозоре та довірче середовище між державою, бізнесом та громадянами, де сплата податків є простою, зрозумілою та справедливою для всіх учасників», – зазначила Світлана Воробей. 

У заході також взяли участь народні депутати України, керівники й представники цифрових платформ та бізнес-спільноти – Glovo, Bolt, Uklon, monobazar, RIA, Buki, Pleso, EdEra та GoGoBag, представники експертного середовища й аналітичних центрів.

Під час обговорення учасники наголосили на важливості створення прозорих, зрозумілих та однакових правил для всіх учасників цифрової економіки. Зазначалося, що законопроєкт є результатом тривалої спільної роботи держави та бізнесу й відповідає запиту ринку на врегулювання діяльності цифрових платформ. Окрему увагу було приділено необхідності розширення податкової бази без підвищення ставок оподаткування, спрощенню виконання податкових обов’язків для громадян, створенню передбачуваного середовища для розвитку цифрової економіки та залучення інвестицій. Учасники також відзначили, що додаткові надходження до бюджету, які очікуються від впровадження нових правил, матимуть важливе значення для забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану. Було наголошено, що в умовах повномасштабної війни всі внутрішні ресурси державного бюджету, включаючи власні доходи та державні запозичення, спрямовуються на фінансування сектору безпеки і оборони. 

Зустріч завершилася одностайною підтримкою законопроєкту з боку всіх стейкхолдерів. Учасники констатували, що запропоновані зміни є безальтернативними для зміцнення фінансової стійкості держави під час війни та подальшої інтеграції України до європейського економічного простору.  

Контекст щодо цифрових платформ

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти в цілому законопроєкт № 15111-д.

Проєкт закону поширюється на українські та іноземні компанії, що надають цифрові послуги та працюють на українському ринку, зокрема, сервіси таксі, доставки, оренди житла, маркетплейси продажу товарів та інші платформи. Він спрямований на гармонізацію українського законодавства з правом Європейського Союзу, виведення доходів з тіні та забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку.

Положення законопроєкту передбачають новий підхід до оподаткування доходів громадян, отриманих через цифрові платформи. Встановлюється єдиний податковий платіж у розмірі 10 % ПДФО, який сплачується оператором платформи як податковим агентом. Додатковий військовий збір із таких доходів не справлятиметься. Такий підхід дозволяє забезпечити просте адміністрування та залучити до оподаткування доходи, які сьогодні часто перебувають поза межами податкового обліку.

Для порівняння, за чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить 18 % ПДФО та 5 % військового збору.

Також законопроєкт передбачає спрощення адміністрування, зокрема, для громадян запроваджуватиметься неоподатковуваний поріг до 2 000 євро на рік для операцій з продажу товарів через цифрові платформи без обмеження кількості таких операцій.

Фізичні особи не будуть зобов’язані подавати податкові декларації щодо доходів, отриманих через платформи – усі розрахунки та перерахування здійснюватиме оператор платформи.

За попередніми оцінками, відповідно до даних, наданих операторами цифрових платформ, орієнтовна загальна кількість підзвітних продавців-фізосіб, які надають різні послуги через онлайн-платформи, становить 400 тис. осіб.

Очікуваний фіскальний ефект – близько 14 млрд грн щорічно.

Зазначимо, що законопроєкт є частиною зобов’язань України у межах програми співпраці з МВФ та відповідає вимогам Директиви ЄС DAC7 і Модельним правилам ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

Передбачається, що зміни набудуть чинності з початку 2027 року, що дозволить учасникам ринку адаптувати свої бізнес-процеси до нових вимог. Норми міжнародного автоматичного обміну інформацією застосовуватимуться після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.

Мінфін