Механізм підтвердження локалізації для участі виробників у публічних закупівлях оновлено

Більше за темою:

Положення про закупівлю, облік та списання пального на підприємстві

Тендерне забезпечення у публічних закупівлях не повернули: чи діє «штрафна» різниця з податку на прибуток?

Кабмін ухвалив рішення про спрощення процедури підтвердження локалізації для українських виробників у публічних закупівлях. Змінами передбачено оптимізацію переліку документів, необхідних для підтвердження вітчизняного походження продукції. Оновлений підхід зменшує адміністративне навантаження на бізнес і водночас зберігає ефективні механізми контролю та захисту від недобросовісної конкуренції.

Що зміниться:

• спрощується подання податкової звітності – виробники подають податковий розрахунок без додатків замість окремої форми 4ДФ;
• скасовується вимога щодо подання протоколу випробувань зразка товару, що зменшує кількість дублюючих документів.

Передумовою змін стало посилення вимог до підтвердження локалізації у жовтні 2025 року, коли було розширено перелік обов’язкових документів і інструментів перевірки. Після цього Уряд опрацював звернення виробників щодо практичного застосування нових правил і ухвалив рішення скоригувати процедури без послаблення контролю.

Запроваджені зміни мають забезпечити баланс між підтримкою національного виробника, безперебійним постачанням критично важливої продукції та зниженням регуляторного тиску в умовах воєнного часу.

Що таке локалізація в публічних закупівлях?

Локалізація в публічних закупівлях передбачає вимогу щодо мінімальної частки української складової в собівартості товарів, що закуповуються відповідно до Закону від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі». У 2025 році цей показник становить не менше 25 %, у 2026 році – 30 %, з подальшим щорічним зростанням на 5 % до рівня 40 %. Вимога забезпечує спрямування державних коштів на підтримку національного виробництва, створення робочих місць і розвиток промисловості.

У липні Кабмін розширив перелік товарів переробної промисловості, на які поширюється вимога локалізації, – наразі він охоплює 128 позицій. Норма застосовується до закупівель від 200 000 грн.

Вимога локалізації не поширюється на товари, вироблені в країнах – учасницях Угоди СОТ про публічні закупівлі (GPA), зокрема в країнах ЄС, США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії та ін.

Дія.Бізнес