Кабмін схвалив законопроєкт щодо удосконалення правил трансфертного ціноутворення

Більше за темою:

Додаток ТЦ: трансфертне ціноутворення

Кабмін схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення» (реєстр. № 15518).

Законопроєкт має на меті захистити податкову базу України, зменшити кількість спорів та ризики подвійного оподаткування, а також сприяти приведенню законодавства у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС.

Сьогодні частина компаній може штучно занижувати ціни в операціях між пов&;язаними підприємствами – наприклад, продавати товари чи послуги дочірній фірмі за заниженою ціною, щоб показати менший прибуток і сплатити менше податків в Україні. Цей законопроєкт закриває основні лазівки, які дозволяють так робити, зокрема прибираються вартісні критерії визнання операції контрольованою, і встановлює чіткіші правила застосування правила «витягнутої руки»: всі операції між пов&;язаними компаніями мають оцінюватися так, ніби вони укладені між незалежними сторонами на ринкових умовах. Це стосується не лише операцій з іноземними партнерами, а й певних операцій всередині країни.

Чому це важливо?

Трансфертне ціноутворення регулює порядок визначення цін в операціях між пов’язаними особами відповідно до принципу «витягнутої руки». Це означає, що умови операцій між пов’язаними компаніями, зокрема ціни, мають відповідати тим, які були б встановлені між незалежними компаніями, тобто бути ринковими.

Саме через внутрішньогрупові операції у світі найчастіше відбувається розмивання податкової бази та переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування. Запропоновані зміни спрямовані на мінімізацію таких ризиків та забезпечення справедливого оподаткування прибутку в Україні.

Водночас законопроєкт покликаний підвищити податкову визначеність для бізнесу та зменшити кількість спорів між платниками податків і контролюючими органами.

Ключові зміни

Проєктом Закону пропонується:

• розширити застосування принципу «витягнутої руки» на внутрішні операції з пов’язаними особами, а саме на операції із збитковими підприємствами та підприємствами, що користуються пільговими режимами оподаткування податком на прибуток;
• уточнити етапи ідентифікації та визначення умов операцій для проведення подальшого аналізу зіставності;
• уточнити застосування методів трансфертного ціноутворення, зокрема методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку та розподілення прибутку;
• уточнити концепцію DEMPE-аналізу операцій з нематеріальними активами з урахуванням функцій розвитку, вдосконалення, обслуговування, захисту та експлуатації нематеріальних активів, а також розподілу прибутку відповідно до виконаних функцій;
• уточнити підходи до трансфертного ціноутворення у фінансових операціях між пов&;язаними особами. Йдеться про операції фінансування, коли одна сторона лише надає кошти, але не контролює пов&;язані з цим ризики: дохід такої сторони від фінансування не повинен перевищувати безризикову дохідність (орієнтир – дохідність державних облігацій у відповідній валюті). Якщо ж сторона, що надає фінансування, фактично контролює ризики, – дохідність може враховувати премію за ризик. Це унеможливлює ситуацію, коли прибуток штучно «переводиться» на компанію групи, яка лише формально надала позику, не несучи жодних реальних функцій чи ризиків;
• запровадити оновлену модель штрафів, яка стимулюватиме платників податків до здійснення самостійного коригування. Наразі за заниження прибутку внаслідок недотримання принципу «витягнутої руки», яке встановлене контролюючим органом, діє єдина ставка штрафу – 10% від суми податкового зобов’язання. Законопроєкт пропонує замінити її на диференційовану шкалу залежно від того, наскільки сумлінно поводився платник:
  • 7 % від коригування – якщо платник податків виконав без порушень свої зобов’язання щодо подачі документації з трансфертного ціноутворення та звітування про контрольовані операції;
  • 10 % від коригування – якщо порушення супроводжувалося неподанням звіту про контрольовані операції чи документації з трансфертного ціноутворення;
  • 15 % від коригування – якщо встановлено обтяжуючі обставини, зокрема недостовірне розкриття інформації, яке вплинуло на вибір методу оцінки чи зіставних операцій.

Такий підхід заохочує бізнес сумлінно дотримуватися положень законодавства щодо правил трансфертного ціноутворення;

• уточнити спростовані презумпції щодо обраного методу трансфертного ціноутворення та джерел інформації.

Законопроєктом передбачено спрощення звітності для бізнесу. Забезпечено запровадження вартісних критеріїв для операцій, які не підлягають відображенню в документації з трансфертного ціноутворення, а також вартісних критеріїв або типів операцій, що становлять вищий або нижчий рівень ризику з точки зору трансфертного ціноутворення.

Відповідність міжнародним стандартам

Законопроєкт підготовлено з урахуванням:

• настанов ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення (редакція 2022 року); кроків 8–10 Плану дій BEPS;
• зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС;
• заходів Національної стратегії доходів до 2030 року.

Прийняття закону стане важливим кроком на шляху до набуття Україною членства в ОЕСР та посилить довіру міжнародних партнерів.

Очікувані результати

Прийняття законопроєкту сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України як країни-кандидата на членство в ОЕСР, підвищенню рівня податкової визначеності для платників податків, покращенню інвестиційного клімату та підвищенню якості адміністрування трансфертного ціноутворення.

Норми законопроєкту після його прийняття набудуть чинності з 1 січня 2028 року. Це надасть бізнесу час підготуватися до нових вимог.

Незабаром законопроєкт буде подано на розгляд Верховної Ради.

Мінфін