Кабмін схвалив законопроєкт про запровадження звітності зі сталого розвитку

Більше за темою:

Звіт про управління: усе, що треба знати

Кабмін схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності із сталого розвитку» (реєстр. № 13598).

Документ розроблено Міністерством фінансів на виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС і наближає українське законодавство до Директиви ЄС 2013/34/ЄС про фінансову звітність, з урахуванням змін, внесених директивами (ЄС) 2022/2464, 2023/2775 та (ЄС) 2026/470.

Що зміниться

1. Компанії розкриватимуть інформацію про управління, а також про те, як їхня діяльність впливає на довкілля та суспільство.

Найбільш вагома новація законопроєкту – запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку. Це означає, що підприємства окремо розкриватимуть інформацію про свій вплив на екологію, дотримання прав працівників і прав людини, а також про заходи з протидії корупції.

Таку звітність готуватимуть за єдиними європейськими стандартами (ESRS) як окремий розділ звіту про управління, а подаватимуть – в електронному форматі за таксономією, що полегшить її аналіз інвесторами, партнерами та державними органами.

Обов’язок стосуватиметься великих підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 млн євро, а середня кількість працівників – понад 1 000 осіб. Перший рік, за який компанії звітуватимуть за новими правилами, – 2028-й, що дає бізнесу час підготуватися.

Для держави це – крок до виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Для бізнесу – вихід на єдині з європейськими компаніями правила гри: прозоріша звітність підвищує довіру інвесторів і полегшує залучення фінансування на міжнародних ринках.

2. Оновлено критерії, за якими компанії поділяють на мікро-, малі, середні та великі.

Граничні показники активів і обороту, за якими підприємство належить до тієї чи іншої категорії, приведено у відповідність із оновленими нормами ЄС. Зокрема:

(третій критерій для всіх категорій (середня кількість працівників) залишається незмінним).

Оновлення критеріїв дозволить точніше визначати категорію підприємства та уникнути ситуацій, коли компанія потрапляє під надмірні звітні вимоги лише через інфляційне зростання показників, а не через реальне зростання бізнесу.

3. Державні підприємства перейдуть на міжнародні стандарти фінансової звітності.

З метою реалізації Політики державної власності законопроєктом передбачено перехід державних унітарних підприємств та господарських товариств, у яких державі належить понад 50 % акцій (часток), на ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за МСФЗ, а також обов’язок складання звіту про управління. Це наблизить звітність держпідприємств до стандартів, зрозумілих іноземним інвесторам, і підвищить прозорість державного сектору економіки.

Чому це важливо

Запровадження звітності зі сталого розвитку – це не додаткове навантаження заради звітності, а інструмент, який працює на економіку: він створює однакові правила для українських і європейських компаній, полегшує їм вихід на міжнародні ринки капіталу та підвищує інвестиційну привабливість України. Водночас перехідний період до 2028 року дає бізнесу час підготуватися, а оновлені критерії категорій підприємств знижують адміністративне навантаження на компанії, які найбільше цього потребують.

Довідково. Законопроєкт розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (схвалена розпорядженням КМУ від 18.10.2024 № 1015-р) та Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС (затверджена постановою КМУ від 01.04.2026 № 438).

Відповідно до законодавства у зв’язку з формуванням нового складу Уряду, проєкт закону був повторно схвалений на засіданні КМУ та надісланий на розгляд Парламенту.

Мінфін