24 квітня набув чинності Закон України 08.04.2026 № 4840-IX «Про основні засади державного нагляду (контролю)» (далі – Закон № 4840-IX), який фактично формує нову модель взаємодії держави та бізнесу у сфері перевірок. Документ визначає сучасні правові та організаційні засади контролю у сфері господарської діяльності, встановлює нові підходи до планування перевірок, посилює процесуальні гарантії для підприємців та передбачає цифровізацію значної частини контрольних процедур.
Йдеться не про точкові зміни, а про масштабне перезавантаження всієї системи державного нагляду. Закон замінює традиційний каральний підхід більш збалансованою моделлю, де основний акцент робиться на попередженні порушень, оцінці ризиків, прозорості рішень контролюючих органів і передбачуваності правил для бізнесу.
Однією з ключових новацій стало закріплення принципу, за яким державний нагляд має здійснюватися насамперед там, де існує реальний ризик для життя і здоров’я людей, довкілля, безпеки держави або суспільних інтересів. Саме тому Закон № 4840-IX запроваджує ризик-орієнтовану систему планування перевірок. Підприємства залежно від характеру діяльності, масштабів роботи та можливих наслідків порушень відноситимуться до високого, середнього або незначного ступеня ризику. Від цього безпосередньо залежатиме частота планових перевірок: для високого ризику – не частіше одного разу на рік, для середнього – одного разу на три роки, для незначного – одного разу на п’ять років.
Таким чином, сумлінний бізнес із низьким рівнем ризику має отримати менше адміністративного навантаження, тоді як контроль буде сконцентрований на сферах, де порушення можуть спричинити істотні наслідки.
Важливою частиною реформи є цифровізація державного нагляду. Закон передбачає створення інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду (контролю), яка має стати єдиною платформою для обліку перевірок та взаємодії держави з бізнесом. У цій системі планується відображати річні плани перевірок, направлення, акти, приписи, результати оскарження, інформацію про застосовані санкції, ступені ризику, а також інші дані, пов’язані з контрольними заходами.
Для підприємців це означає поступовий відхід від непрозорих процедур, коли інформацію про перевірку доводилося з’ясовувати окремо в кожного органу. Після запуску системи бізнес матиме більше можливостей відстежувати контрольні заходи, оперативно отримувати документи та взаємодіяти з органами нагляду в електронному форматі.
Окремої уваги заслуговує запровадження нового інструменту – аудиту стану діяльності суб’єкта господарювання. Закон визначає його як аналіз поточного стану діяльності підприємства за заявою самого суб’єкта господарювання з метою виявлення, попередження та усунення недоліків без застосування санкцій. Фактично це можливість для бізнесу добровільно перевірити власну відповідність вимогам законодавства, усунути проблемні моменти та знизити ризики майбутніх спорів із контролюючими органами.
Це суттєва зміна філософії державного контролю: від пошуку порушень після факту – до стимулювання добровільного дотримання правил.
Закон також значно посилює процесуальні гарантії для суб’єктів господарювання під час перевірок. Зокрема, прямо забороняється дублювання контрольних заходів різними органами щодо одного й того самого питання. Це має зменшити ситуації, коли кілька відомств паралельно перевіряють один і той самий аспект діяльності підприємства.
Передбачено і важливий принцип тлумачення спірних норм: якщо положення законодавства допускають неоднозначне трактування прав та обов’язків бізнесу або повноважень контролюючого органу, така невизначеність має вирішуватися в інтересах суб’єкта господарювання. Для підприємницького середовища це одна з найбільш очікуваних гарантій, оскільки саме неоднозначність норм часто ставала підставою для конфліктів і санкцій.
Серед практичних змін – обов’язкова фіксація перевірок органами контролю засобами аудіо-, фото- та відеотехніки з моменту прибуття посадових осіб на місце проведення заходу. Водночас аналогічне право надано й самому суб’єкту господарювання. Така норма може істотно знизити кількість спірних ситуацій щодо поведінки сторін, змісту вимог перевіряючих чи фактичних обставин проведення перевірки.
Окремо Закон № 4840-IX обмежує надмірне втручання в діяльність підприємств. Зокрема, заборонено вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерної техніки та її частин, крім випадків, прямо передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Тимчасове зупинення виробництва, реалізації продукції, виконання робіт чи надання послуг допускається лише за рішенням суду.
Ці положення мають особливе значення для бізнесу, оскільки в минулі роки саме блокування діяльності або вилучення документів нерідко створювали для підприємств більші ризики, ніж самі штрафні санкції.
Водночас Закон № 4840-IX не поширюється на низку сфер, для яких існують спеціальні режими контролю. Зокрема, це податковий контроль, митний контроль, валютний нагляд, контроль у сфері фінансових послуг, захисту економічної конкуренції та окремі інші напрямки, де діють спеціальні закони.
Тобто бізнесу слід враховувати, що нові гарантії та процедури стосуються не всіх без винятку перевірок, а насамперед державного нагляду у сфері господарської діяльності, який охоплюється цим законом.
Частина положень уже діє з моменту набрання чинності Законом № 4840-IX. Це стосується основних принципів державного нагляду, нових правил проведення заходів контролю, прав суб’єктів господарювання та загальних обмежень для контролюючих органів. Разом із тим повноцінна реалізація окремих інструментів залежатиме від ухвалення підзаконних актів Кабінетом Міністрів України та іншими органами влади. Насамперед це стосується запуску інтегрованої електронної системи, затвердження методик оцінки ризиків, технічних порядків обміну даними та нових уніфікованих форм документів.
На практиці Закон № 4840-IX може стати одним із найважливіших рішень у сфері дерегуляції та модернізації відносин держави з бізнесом за останні роки. Якщо його положення будуть реалізовані належним чином, підприємці отримають більш зрозумілі, прозорі та прогнозовані правила перевірок, а контрольні органи – сучасні інструменти для адресного нагляду замість формального адміністративного тиску.
Верховна Рада