Експорт сої та ріпаку: як діяти виробнику сільськогосподарської продукції

Більше за темою:

Експорт сільгосппродукції: актуальні питання валютного контролю та бухобліку

Розбіжності у вазі зерна при експорті: облікові та податкові наслідки

Експорт сільгосппродукції за договором комісії: правила обліку та оподаткування

3 грудня Кабмін ухвалив постанову, що встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку. Документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.

Новий Порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції даним, що містяться вДержавному аграрному реєстрі, щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.

Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно.

Постанова забезпечує:

• прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита;
• унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку;
• рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників;
• підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники.

«Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дозволяє звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків», – підкреслив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Інструкція виробнику сільськогосподарської продукції щодо Порядку проведення моніторингу відповідності інформації, що міститься в експертних висновках про походження товару, виданих Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, відомостям, що містяться в інформаційно-комунікаційній системі ДАР.

Виробник сільськогосподарської продукції повинен: 

• зареєструватися в інформаційно-комунікаційній системі ДАР;
• стати користувачем електронного кабінету;
• до 1 січня 2026 року подати заявку в ДАР. У заявці потрібно:
  • поставити відмітку про намір експортувати або продавати кооперативу власно вирощені: сою, ріпак  (коди 1201 та 1205 УКТЗЕД);
  • вказати посівні площі, обсяг збору та фактичну врожайність (пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза, ріпак, соя та інші);
  • дані повинні співпадати з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром, які відображаються в кабінеті ДАР;
• стежити за обмеженням врожайності для насіння олійних культур. Для цілей звільнення від експортного мита врожайність не може перевищувати 3,5 т/га;
• надати достовірні дані в заявці. Фермер несе відповідальність за точність інформації;
• у заявці зазначити обсяг власно вирощеної продукції, яка буде експортуватися, – це обов’язкова умова для отримання звільнення від сплати експортного мита.

ДАР