Земельна ділянка комунальної власності передана в суборенду: хто подає звітність та сплачує орендну плату?

Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється: - у формі земельного податку, - або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 ст.14 ПКУ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду (ст. 8 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі»).

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати (п. 288.6 ст. 288 ПКУ).

Отже, оскільки іншої форми плата за землю, ніж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не передбачено, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки, то юридична особа (підприємець), що орендує земельну ділянку та уклала договір суборенди на цю земельну ділянку, сплачує орендну плату за зазначену земельну ділянку та подає податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю.

zp.tax.gov.ua