Зарплата і оплата за сумісництво: звітуємо правильно

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мінфіну України, Мін’юсту України від 28.06.1993 № 43).

Платником податку на доходи фізичних осіб (18 %) є фізична особа - резидент, яка отримує доходи, у тому числі з джерела їх походження в Україні. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України). Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 № 4, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору, зазначаються за ознакою «101».

Отже, враховуючи, що оплата за сумісництвом проводиться за трудовим договором, то суми нарахувань доходів відображаються за ознакою «101» одним рядком сукупно із заробітної платою.

Джерело: http://kherson.sfs.gov.ua/media-ark/n...