Більше за темою:
Покупець перерахував гроші за товар на ПДВ-рахунок: що робити постачальникові
Постачальник відмовляється правильно оформити податкову накладну: як діяти покупцеві?
Відповідно до п. 192.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Порядок складання податкових накладних визначено ст. 201 ПКУ.
Так, згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону від 05.10.2017 № 2155-III «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Тобто розрахунок коригування до податкової накладної повинен бути складений на дату виникнення події визначеної п. 192.1 ПКУ, що призвела до коригування суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1 095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до пп. 192.1.1 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Також ст. 192 ПКУ визначено обов’язок покупця зменшити податковий кредит або при поверненні суми попередньої оплати товарів/послуг, або у випадках повернення товарів/послуг незалежно від факту реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН (надсилання такого розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН постачальником).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ПКУ, зокрема:
Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених починаючи з 16.01.2023, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, зокрема:
Строки, визначені п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної є електронним документом відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок 557), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 03.08.2017 за № 959/30827.
Згідно з абзацом першим п. 2 розд. II Порядку № 557 автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
При цьому, автором електронного документа є юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, що створили електронний документ (абзац другий п. 2 розд. I Порядку № 557).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів) (абзац другий п. 2 розд. II Порядку № 557).
Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) електронного документу з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. II Порядку № 557).
Адресатом може бути юридична особа, самозайнята особа, фізична особа, податковий агент, контролюючий орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, яким адресується електронний документ (абзац третій п. 2 розд. I Порядку № 557).
Операційний день – частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (п. 2 розд. I Порядку № 557).
Діючим законодавством не передбачено термінів, в які постачальник повинен надіслати покупцю розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Водночас граничні строки, з урахуванням яких повинна здійснюватися реєстрація в ЄРПН таких розрахунків коригування, встановлено п. 201.10 та п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме протягом 15 (18) календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем). Відповідно до п. 192.1 ПКУ розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1 095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
На дату виникнення події, визначеної п. 192.1 ПКУ, що призвела до коригування суми податкових зобов’язань і податкового кредиту, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування і надіслати його отримувачу (покупцю) для подальшої його реєстрації в ЄРПН. З метою забезпечення коректного ведення податкового обліку розрахунок коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг доцільно надсилати отримувачу (покупцю) протягом того операційного дня, у якому його було складено.
Довідково. Дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED).
ЗІР, категорія 101.15