Умови подання звітності щодо ЄСВ за період військової служби демобілізованого ФОП, який не є роботодавцем

Більше за темою:

Початок роботи після демобілізації

Чи подають додаток ЄСВ1 та додаток 1 по єдиному внеску у складі податкових декларацій за період військової служби демобілізовані фізичні особи – підприємці, які не є роботодавцями?

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізособи-підприємці – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом (далі – ПК). Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з ПДФО (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Так, фізособи-підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають Податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 07.07.2015 за № 799/27244), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Фізособи-підприємці на загальній системі оподаткування подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 26.10.2015 за № 1298/27743), у складі якої формується додаток «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток ЄСВ1).

Водночас абзацом першим п. 9² розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час особливого періоду, визначеного Законом від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, зокрема, фізособи-підприємці, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску (абзац другий п. 9² розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

У випадку відсутності інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або її не отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у п. 4, 5 або 5¹ ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (абзац одинадцятий п. 9² розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

З огляду на наведене, платники єдиного внеску, фізособи-підприємці, якщо вони не є роботодавцями, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, зокрема щодо подання звітності про нарахування єдиного внеску.

Отже, якщо період військової служби демобілізованої фіособи-підприємця повністю охоплює звітний (податковий) період (наприклад, військова служба демобілізованої фізособи-підприємця проходила протягом усього звітного (податкового) періоду – 2025 рік), то додаток 1 та додаток ЄСВ1 у складі відповідних декларацій не формується та не подається.

Водночас, якщо період військової служби демобілізованої фізичної особи – підприємця охоплює звітний (податковий) період частково (наприклад, звітний (податковий) період – 2025 рік, а період військової служби охоплює лише листопад – грудень 2025 року), то додаток 1 та додаток ЄСВ1 подаються демобілізованою фізособою-підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПК.

При цьому, в табличній частині:

• додатка ЄСВ1 – у графі 3 зазначається сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 4 – сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини (у разі відсутності доходу проставляється значення «0,00»), у графі 5 – розмір єдиного внеску у відсотках – «22,00», у графі 6 – проставляється сума нарахованого єдиного внеску (гр. 4 х гр. 5, якщо гр. 4 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»);
• додатка 1 – у графі 2 зазначається самостійно визначена сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини (у разі відсутності проставляється значення «0,00»), у графі 3 – розмір єдиного внеску у відсотках – «22,00», у графі 4 – сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки (гр. 2 х гр. 3, якщо гр. 2 – «0,00», то тут теж проставляється значення «0,00»).

ЗІР, категорія 201.06