Утримання ПДФО у разі відсутності діяльності ФОП-єдинника

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Пунктом 291.3 Податкового кодексу (далі – ПК) визначено, що фізособа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. 1 розд. XIV ПК, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному в гл. 1 розд. XIV ПК.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ПК, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл. 1 розд. ХІV ПК, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ПК).

Відповідно до п. 292.9 ПК доходи фізособи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з гл. 1 розд. XIV ПК, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного відповідно до розд. IV ПК.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО в частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з гл. 1 розд. XIV ПК (п. 297.1 ПК).

Водночас платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 ПК).

Слід зазначити, що у разі якщо фізособа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПК для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ПК).

Під час нарахування (виплати) фізособі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізособою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ПК).

Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань регулюється ст. 11 Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та надаються, зокрема у вигляді виписки, витягу (п. 1 та 2 ст. 11 Закону № 755).

При цьому сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь таких фізосіб-підприємців, відображається у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, за ознакою доходу «157». Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 ПК.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm