Більше за темою:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України І (далі – ПКУ) (п. 1.1 ПКУ).
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ПКУ).
Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначаються в Законі від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192).
Згідно з п. 2 ст. 1 Закону № 1192 гуманітарна допомога – цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1192 законодавство України про гуманітарну допомогу складається з Закону від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), Закону № 1192, інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.
Отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, а також акредитовані представництва іноземних держав, міжнародних та іноземних гуманітарних організацій в Україні (без створення юридичної особи), визначені у встановленому Кабміном порядку отримувачами гуманітарної допомоги, у межах переліку відповідно до п. 5 ст. 1 Закону № 1192.
Зокрема, згідно з пп. «ґ» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 у переліку отримувачів гуманітарної допомоги можуть бути зазначені благодійні організації, утворені у порядку, визначеному Законом № 5073.
Набувачами гуманітарної допомоги виступають фізичні та юридичні особи, які потребують допомоги і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги із статусом юридичної особи визначаються відповідно до пп. «а», «б», «в», «г», «ґ», «д», «е», «є», «і» п. 5 ст. 1 Закону № 1192 (п. 6 ст. 1 Закону № 1192).
Облік і контроль за отриманням та цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються ст. 11 Закону № 1192.
Зазначаємо, що бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено в ч. 4 ст. 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги затверджено наказом Мінфіну від 14.12.1999 № 298 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги».
Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затверджено постановою КМУ від 05.09.2023 № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану».
Згідно зі ст. 4 Закону № 1192 до спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері гуманітарної допомоги.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності відповідно до абзацу першого п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою КМУ від 21.07.2025 № 904 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері гуманітарної допомоги.
Тож питання порядку визнання допомоги гуманітарною та проведення операцій із нею належать до компетенції Мінсоцполітики.
Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом № 5073, що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.
Цілі та сфери, види благодійної діяльності встановлено ст. 3 та 5 Закону № 5073.
Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає у тому числі безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів (п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону № 5073).
Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, цілі та сфери благодійної діяльності, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації (п. 2 та 6 ч. 2 ст. 14 Закону № 5073).
Відповідно до пп. 133.4.6 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені благодійні організації.
Пунктом 133.4 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ПКУ.
Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей обкладення податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає вимогам, визначеним пп. 133.4.1 ПКУ.
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший пп. 133.4.2 ПКУ).
При цьому, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів для фінансування видатків, не пов’язаних із реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ПКУ (з урахуванням положень п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до пп. 133.4.3 та 133.4.4 ПКУ.
Щодо податкової звітності, то формування доходів та видатків, які відображаються у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, на підставі належним чином складених первинних документів.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший ч. 2 ст. 6 Закону від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Для цілей податкового обліку доходи, одержані неприбутковими організаціями, відображаються в рядках 1.1–1.11 частини І Звіту, а суми видатків (витрат) – у рядках 2.1–2.6 частини І Звіту. Форма Звіту передбачає заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Зокрема, надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно в рядках 1.6, 1.6.1, 1.6.2 ГД частини І Звіту.
Видатки (витрати) неприбуткової організації у вигляді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, у тому числі благодійної та гуманітарної допомоги, відображаються відповідно в рядках 2.4, 2.4.1, 2.4.2 ГД частини І Звіту.
Інформація щодо операцій із гуманітарною допомогою відображається в додатку ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – додаток ГД до Звіту). Додаток ГД до Звіту подають неприбуткові організації, що є отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги.
Отже, у разі отримання благодійною організацією у статусі неприбуткової організації товарів (автомобіля згідно з умовами звернення), що визнаються гуманітарною допомогою відповідно до законодавства про гуманітарну допомогу, для подальшої передачі ЗСУ інформація щодо операцій із такою допомогою підлягає відображенню у додатку ГД до Звіту за вартістю її оприбуткування за правилами бухгалтерського обліку з перенесенням до відповідних рядків основної частини Звіту у встановленому порядку.
При цьому у разі отримання гуманітарної допомоги неприбуткова організація як отримувач таку гуманітарну допомогу відображає:
Якщо благодійною організацією за рахунок коштів, зібраних від благодійників, було забезпечено здійснення ремонту та модернізації (поліпшення) автомобіля, переданого у вигляді гуманітарної допомоги набувачу (ЗСУ), то таке безоплатне надання послуг у вигляді благодійної допомоги відображається такою благодійною організацією у рядку 2.4.1 частини І Звіту за правилами бухгалтерського обліку.
ЗІР, категорія 102.20