Вимоги до кваліфікованого доходу в Defence City

Більше за темою:

Виробництво та реалізація дронів для оборонних потреб: правові аспекти

Облік надання дронів на потреби оборони: держзамовлення, продаж, безоплатне передання

Міноборони пояснює, яку частку кваліфікованого доходу мають забезпечити виробники БпЛА для відповідності критеріям резидентства у Defence City.

Щоб отримати статус резидента Defence City, виробники озброєння мають відповідати чітко визначеним законодавством критеріям. Одним із ключових є вимога щодо частки кваліфікованого доходу – тобто доходу від виробництва та постачання оборонної продукції або виконання пов’язаних із цим робіт і послуг.

Для більшості заявників і резидентів Defence City така частка має становити не менше 75 % загального доходу компанії. Водночас для сектору літакобудування передбачено виняток: мінімальна частка кваліфікованого доходу встановлена на рівні 50 %. Чи можуть виробники БпЛА скористатися такою пільгою?

Яка загальна вимога щодо частки кваліфікованого доходу

Частина 6 ст. 37 Закону від 21.06.2018 № 2469-VIII «Про національну безпеку України» встановлює загальну вимогу: частка кваліфікованого доходу заявника або резидента Defence City має становити не менше 75 % загального доходу юридичної особи.

Виняток передбачено лише для суб’єктів літакобудування у розумінні Закону від 12.07.2001 № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (далі – Закон № 2660) – для них поріг знижено до 50 %.

Коли може застосовуватися поріг у 50 %

Можливість застосування 50 % прямо пов’язана не з видом продукції, який виробляє компанія (в нашому випадку – БпЛА), а зі статусом юридичної особи як суб’єкта літакобудування.

Такий статус визначається ст. 2 Закону № 2660 і передбачає сукупність критеріїв. Ключовими з них є наявність відповідних ліцензій та сертифікатів на право розробки, виробництва, ремонту, модифікації або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Що це означає для виробників БпЛА

Саме наявність спеціального ліцензійно-сертифікаційного режиму є системоутворюючою ознакою суб’єкта літакобудування. Без виконання цієї умови застосування спеціального режиму є неможливим.

Водночас чинне законодавство не встановлює обов’язку отримання ліцензій або сертифікатів на розробку чи виробництво БпЛА. Це означає, що виробники БпЛА, навіть за наявності державних оборонних контрактів, об’єктивно не відповідають критеріям ст. 2 Закону № 2660.

Що не змінює правової оцінки

Посилання на Повітряний кодекс України, який визначає безпілотне повітряне судно як різновид повітряного судна та виріб авіаційної техніки, не змінює правової оцінки. Повітряний кодекс регулює питання експлуатації, безпеки польотів і використання повітряного простору, однак не встановлює критеріїв набуття статусу суб’єкта літакобудування.

Класифікація виробу як повітряного судна не є тотожною віднесенню виробника до спеціальної категорії суб’єктів, на яких поширюється дія окремого галузевого закону.

Так само наявність державного оборонного контракту підтверджує виконання оборонного замовлення, проте не створює автоматичного правового статусу суб’єкта літакобудування. Статус визначається виключно відповідністю встановленим законом формальним критеріям.

Отже, юридичні особи – виробники БпЛА, які не мають статусу суб’єкта літакобудування у розумінні спеціального закону, застосовують загальну вимогу щодо частки кваліфікованого доходу – не менше 75 % загального доходу.

Знижений поріг у 50 % може застосовуватися лише у разі наявності підтвердженого статусу суб’єкта літакобудування.

Таким чином, у межах режиму Defence City вирішальним є не технічна природа продукції, а правовий статус виробника. Це розмежування має принципове значення для коректного розрахунку кваліфікованого доходу та оцінки відповідності критеріям резидентства.

Міноборони