Підсумований облік робочого часу: особливості оплати праці

Основи побудови графіків роботи при підсумованому обліку робочого часу
Заміна відсутніх працівників при підсумованому обліку робочого часу
Підсумований облік робочого часу: дотримуємося законодавства
Як оплатити нічні години, відпрацьовані у святковий день?

У своєму листі від 02.07.18 р. № 1139/0/101-18/28 Мінсоцполітики роз'яснює, як правильно визначити кількість відпрацьованих понаднормових робочих годин при підсумованому обліку робочого часу, а також розмір плати за такі години. При цьому Мінсоцполітики використовує норми КЗпП та Методичних рекомендацій із застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.06 р. № 138 (далі – Методрекомендації № 138).

Публікований лист Мінсоцполітики містить найбільш повну інформацію з даного питання. Основні висновки листа такі:

Підприємства з безперервним режимом роботи можуть установлювати для своїх окремих підрозділів, посад, цехів і т. д. підсумований облік робочого часу. Найчастіше підсумований облік використовують на виробничих підприємствах або застосовують для відділу охорони (хоча можуть бути й інші варіанти, які прямо пов'язані зі специфікою таких підприємств).

Основою для формування норми робочого часу при використанні підсумованого обліку згідно зі ст. 61, 50 і 51 КЗпП може бути норма для 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів – до 5 робочих годин (далі – р. год.) і напередодні святкових і неробочих днів – на 1 р. год. Роботодавці в колдоговорі або іншому локальному акті повинні встановити, що саме буде основою для формування норми робочого часу за обліковий період (наприклад, указати, що норма робочого часу за обліковий період визначається за графіком 5-денного робочого тижня).

Для визначення понаднормових робочих годин необхідно розрахувати норму робочих годин облікового періоду. Для цього треба виключити із затвердженої підприємством норми робочого часу дні, коли згідно із графіком співробітник був звільнений від роботи з поважних причин: відпустка (щорічна, навчальна, без збереження зарплати і т. д.), хвороба та ін. А от, наприклад, прогул не зменшить норму робочих годин облікового періоду! І оскільки відпустки надаються в календарних днях, із розрахунку слід виключати дні відпустки за графіком 8-годинного робочого дня (5-денного робочого тижня).

Зауважимо, що періоди хвороби, так само, як і відпустки, вимірюються не в годинах або в робочих днях, як це було в період затвердження Методрекомендацій № 138, а в календарних днях (далі – к. д.). Але, на жаль, із появою змін у законах одночасно не вносяться зміни і до підзаконних актів, не оновлюються роз'яснення, консультації. Тому якщо співробітник подав листок непрацездатності, то з норми тривалості робочого часу доведеться виключити період хвороби, що відповідає кількості робочих годин, які співробітник відпрацював би за цей період.

І перш ніж ми продемонструємо сказане на прикладі, необхідно уточнити, чому відповідає обліковий період.

Для нас, бухгалтерів, обліковим періодом звично вважати, наприклад, місяць, квартал або рік. Це пов'язане з поданням звітності саме за ці періоди, що встановлено законодавчо.

Обліковий період для підсумованого обліку робочого часу кожний роботодавець має право встановити самостійно. Це може бути, наприклад, декада (10 к. д.), місяць, квартал, рік або будь-який інший період, зручний при використанні підсумованого обліку робочого часу. Найбільш зручний обліковий період – календарний рік. Тоді перепрацювання в одному місяці нівелюється недопрацьованим часом в іншому. І за підсумком року найчастіше виходить, що перепрацювання відсутні.

Приклад

На підприємстві встановлено квартальний обліковий період для підсумованого обліку робочого часу. Норма робочого часу, визначена виходячи із шестиденного 36-годинного робочого тижня, становить: у липні – 156 р. год.; серпні – 155 р. год.; вересні – 150 р. год.

Працівник підприємства:

у серпні – 10 к. д. перебував у щорічній відпустці. Із цих 10 к. д. відпустки на робочі дні за графіком роботи цього працівника припало тільки 6 к. д.;

у вересні – хворів 3 к. д., які повністю припали на його робочі за графіком дні й відповідали 21 р. год.

Розрахуємо норму робочих годин облікового періоду для цього співробітника:

156 р. год. + 155 р. год. + 150 р. год. – (6 к. д. х 8 р. год.) – 21 р. год. = 392 р. год.

Припустимо, що співробітник фактично відпрацював у липні 166 р. год, у серпні – 138 р. год. і у вересні – 160 р. год. Разом за обліковий період він відпрацював 464 р. год., а це на 72 р. год. більше його норми. Отож саме ці 72 р. год. і будуть понаднормовими, тобто відпрацьованими понад норму, робочим годинами. Такі години повинні бути оплачені роботодавцем у подвійному розмірі згідно зі ст. 106 КЗпП. Замінити оплату понаднормового часу додатковим часом відпочинку не можна!

До речі, співробітник може звільнитися до закінчення облікового періоду. У такому випадку для нього обліковий період буде обмежений датою звільнення. Аналогічне правило діє й для новоприйнятих співробітників.

І ще один важливий нюанс: доплата за понаднормовий час не входить до мінімальної зарплати!