Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Правомірність звільнення працівника у разі тривалої непрацездатності

16.04.2020

Саме тимчасова непрацездатність є однією з підстав, коли не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Однак ця норма має два виключення.Така гарантія не діє у разі звільнення працівника на підставі п.5 ч.1 ст. 40 КЗпП України – за нез’явлення працівника на роботу більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (до цього строку не зараховуються відпустки по вагітності і пологах). Також дана норма не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства.

Слід мати на увазі, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не можуть бути звільнені працівники, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. За такими працівниками місце роботи (посаду) зберігають до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Перелік професійних захворювань затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1662.  При цьому, конкретного списку захворювань, де вказаний строк збереження місця роботи при певному захворюванні не встановлено. Проте,  у статті 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначається, що працівники в яких вперше виявлено захворювання на туберкульоз, листок непрацездатності може видаватися на строк до 10 місяців та відповідно, протягом цього строку, за такими особами зберігається місце роботи.

Отже, звільнити працівника за п.5. ст.40 КЗпП України можливо вже на наступний день після закінчення терміну чотирьох місяців, якщо його хвороба не пов’язана з професійним захворюванням, або трудовим каліцтвом і не є захворюванням на туберкульоз.

Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності. Коли немає таких документів, що засвідчують цю обставину (довідки, лікарняні листки) підстава для звільнення може бути іншою – прогул без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України.

Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами взяв щорічну відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4 – місячного строку уривається. Підсумовувати періоди нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше чотирьох місяців не можна. На це звертає увагу Мін’юст у роз’ясненні від 01.02.2011р.   

Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України повинен спливти повністю. Його закінченням слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі у зв’язку з хворобою.

Якщо ж перерви немає, звільнити працівника можна в перший день п’ятого місяця непрацездатності на підставі лікарняного листка та табелів обліку використання робочого часу.

Також слід пам’ятати про частину третю статті 184 КЗпП України, у якій вказано, що забороняється звільняти з ініціативи керівництва підприємства жінок, які мають дітей віком до трьох років (в окремих випадках – до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Отже, в разі наміру звільнити когось із жінок, які довго хворіють, керівництву підприємства слід переконатися, що вони не підпадають під дію зазначеної норми.

При звільненні працівника роботодавцю потрібно мати докази того, що звільнення працівника – це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби). У випадку якщо працівник є членом профспілки необхідно отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення на підставі п. 5  ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Якщо керівництво підприємства приймає рішення про звільнення працівника, який хворіє тривалий час, до його трудової книжки вноситься такий запис: «Звільнено у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ст. 40 КЗпП України».

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з видачі трудової книжки працівник може звернутися з відповідною заявою до суду з метою визнання такого звільнення незаконним та поновлення на роботі.

dspif.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
08.09.2025
Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін
Закон № 4536 вносить зміни, зокрема, до Податкового кодексу, Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ , Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ. Більшість норм Закону № 4536 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто з 1 жовтня 2025 року. Більше за темою: Квартальна об&...
08.10.2025
Оновлено Довідник умовних кодів товарів
ДПС опублікувала оновленний Довідник умовних кодів товарів. ДПС опублікувало оновлений Довідник умовних кодів товарів. Умовний код товару Назва товару 00101 житловий будинок 00102 будівля 00103 ...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
03.11.2025
Чи враховуються штрафи та пеня при визначенні фінрезультату та чи здійснюється його коригування
Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нараховані за наслідками перевірок контролюючими органами та іншими органами держвлади, визнаються витратами згідно з правилами бухобліку при визначенні фінрезультату до оподаткування. При цьому у податковому обліку на суму таких штрафних (фінансових) санк...
03.11.2025
ДПС уточнює вимоги щодо строків реєстрації ПН/РК, у тому числі по операціях, що мають безперервний або ритмічний характер
Норми п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюються на зведені ПК/РК (у т. ч. складені при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, що мають безперервний або ритмічний характер), за виключенням зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 та 199.1 ПКУ...
03.11.2025
Чи може ФОП-єдинник перераховувати кошти на благодійність з підприємницького рахунку
Фізособа-підприємець – платник єдиного податку першої – третьої груп має право перераховувати кошти на благодійність з рахунку, що відкритий для здійснення підприємницької діяльності, після сплати всіх податків та зборів, платником яких він є в межах здійснення підприємницької діяльності...
Кращі матеріали