Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Правомірність звільнення працівника у разі тривалої непрацездатності

16.04.2020

Саме тимчасова непрацездатність є однією з підстав, коли не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Однак ця норма має два виключення.Така гарантія не діє у разі звільнення працівника на підставі п.5 ч.1 ст. 40 КЗпП України – за нез’явлення працівника на роботу більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (до цього строку не зараховуються відпустки по вагітності і пологах). Також дана норма не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства.

Слід мати на увазі, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не можуть бути звільнені працівники, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. За такими працівниками місце роботи (посаду) зберігають до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Перелік професійних захворювань затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1662.  При цьому, конкретного списку захворювань, де вказаний строк збереження місця роботи при певному захворюванні не встановлено. Проте,  у статті 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначається, що працівники в яких вперше виявлено захворювання на туберкульоз, листок непрацездатності може видаватися на строк до 10 місяців та відповідно, протягом цього строку, за такими особами зберігається місце роботи.

Отже, звільнити працівника за п.5. ст.40 КЗпП України можливо вже на наступний день після закінчення терміну чотирьох місяців, якщо його хвороба не пов’язана з професійним захворюванням, або трудовим каліцтвом і не є захворюванням на туберкульоз.

Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності. Коли немає таких документів, що засвідчують цю обставину (довідки, лікарняні листки) підстава для звільнення може бути іншою – прогул без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України.

Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами взяв щорічну відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4 – місячного строку уривається. Підсумовувати періоди нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше чотирьох місяців не можна. На це звертає увагу Мін’юст у роз’ясненні від 01.02.2011р.   

Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України повинен спливти повністю. Його закінченням слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі у зв’язку з хворобою.

Якщо ж перерви немає, звільнити працівника можна в перший день п’ятого місяця непрацездатності на підставі лікарняного листка та табелів обліку використання робочого часу.

Також слід пам’ятати про частину третю статті 184 КЗпП України, у якій вказано, що забороняється звільняти з ініціативи керівництва підприємства жінок, які мають дітей віком до трьох років (в окремих випадках – до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Отже, в разі наміру звільнити когось із жінок, які довго хворіють, керівництву підприємства слід переконатися, що вони не підпадають під дію зазначеної норми.

При звільненні працівника роботодавцю потрібно мати докази того, що звільнення працівника – це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби). У випадку якщо працівник є членом профспілки необхідно отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення на підставі п. 5  ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Якщо керівництво підприємства приймає рішення про звільнення працівника, який хворіє тривалий час, до його трудової книжки вноситься такий запис: «Звільнено у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ст. 40 КЗпП України».

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з видачі трудової книжки працівник може звернутися з відповідною заявою до суду з метою визнання такого звільнення незаконним та поновлення на роботі.

dspif.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
04.05.2026
Лікарняні та декретні по-новому: Кабмін змінив Порядок № 1266
Кабмін змінив Порядок № 1266 щодо розрахунку лікарняних і декретних, уточнивши правила для ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерських господарств.  Більше за темою: Лікарняні та декретні для підприємців Чи враховується під час обчислення лікарняних матеріальна допомога, нарахована в мі...
Нове
16.07.2026
Придбання ліцензії чи дозволу: особливості відображення витрат у податковому обліку
Витрати на придбання дозволу чи ліцензії на здійснення певного виду діяльності, включаючи витрати на розроблення технічної документації чи експертного висновку для їх отримання, визнаються нематеріальними активами шляхом включення таких витрат до їх первісної вартості. Більше за темою: Повернення т...
16.07.2026
Інтернет-торгівля: яку адресу вказувати у заявах за формами № 1-РРО та № 1-ПРРО
Торгівля через інтернет-магазин (сайт) є певним різновидом торгівлі поза торговельними або офісними приміщеннями. Розглянемо, що має вказати як адресу суб&;єкт господарювання. Більше за темою: Інтернет-торгівля Форма № 20-ОПП: правила та практика Суб’єкт господарювання, який має намір за...
16.07.2026
ФОП доглядає дитину до трьох років: що з ЄСВ
Фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, звільняються від обов’язку сплати за себе ЄСВ до завершення виплати такої допомоги. Більше за...
Кращі матеріали