Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Правомірність звільнення працівника у разі тривалої непрацездатності

16.04.2020

Саме тимчасова непрацездатність є однією з підстав, коли не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України). Однак ця норма має два виключення.Така гарантія не діє у разі звільнення працівника на підставі п.5 ч.1 ст. 40 КЗпП України – за нез’явлення працівника на роботу більше як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (до цього строку не зараховуються відпустки по вагітності і пологах). Також дана норма не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства.

Слід мати на увазі, що на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України не можуть бути звільнені працівники, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. За такими працівниками місце роботи (посаду) зберігають до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Перелік професійних захворювань затверджений постановою КМУ від 08.11.2000 р. № 1662.  При цьому, конкретного списку захворювань, де вказаний строк збереження місця роботи при певному захворюванні не встановлено. Проте,  у статті 25 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зазначається, що працівники в яких вперше виявлено захворювання на туберкульоз, листок непрацездатності може видаватися на строк до 10 місяців та відповідно, протягом цього строку, за такими особами зберігається місце роботи.

Отже, звільнити працівника за п.5. ст.40 КЗпП України можливо вже на наступний день після закінчення терміну чотирьох місяців, якщо його хвороба не пов’язана з професійним захворюванням, або трудовим каліцтвом і не є захворюванням на туберкульоз.

Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності. Коли немає таких документів, що засвідчують цю обставину (довідки, лікарняні листки) підстава для звільнення може бути іншою – прогул без поважних причин за п.4 ст. 40 КЗпП України.

Якщо працівник вийшов на роботу хоча б на один день або між лікарняними листами взяв щорічну відпустку «за свій рахунок» тощо, перебіг 4 – місячного строку уривається. Підсумовувати періоди нез’явлення на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності, тривалість яких менше чотирьох місяців не можна. На це звертає увагу Мін’юст у роз’ясненні від 01.02.2011р.   

Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 40 КЗпП України повинен спливти повністю. Його закінченням слід вважати відповідний день четвертого місяця з моменту, коли працівник не з’явився на роботі у зв’язку з хворобою.

Якщо ж перерви немає, звільнити працівника можна в перший день п’ятого місяця непрацездатності на підставі лікарняного листка та табелів обліку використання робочого часу.

Також слід пам’ятати про частину третю статті 184 КЗпП України, у якій вказано, що забороняється звільняти з ініціативи керівництва підприємства жінок, які мають дітей віком до трьох років (в окремих випадках – до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів за наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Отже, в разі наміру звільнити когось із жінок, які довго хворіють, керівництву підприємства слід переконатися, що вони не підпадають під дію зазначеної норми.

При звільненні працівника роботодавцю потрібно мати докази того, що звільнення працівника – це виробнича необхідність. Під виробничою необхідністю розуміють таку ситуацію, при якій заміщення непрацездатного працівника є необхідним (неможливо ні перерозподілити обов’язки хворого між іншими працівниками, ні прийняти іншого працівника на період його хвороби). У випадку якщо працівник є членом профспілки необхідно отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення на підставі п. 5  ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Якщо керівництво підприємства приймає рішення про звільнення працівника, який хворіє тривалий час, до його трудової книжки вноситься такий запис: «Звільнено у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності, п. 5 ст. 40 КЗпП України».

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з видачі трудової книжки працівник може звернутися з відповідною заявою до суду з метою визнання такого звільнення незаконним та поновлення на роботі.

dspif.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
07.01.2026
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026 Пра...
Нове
27.02.2026
Як працює та коли припиняється електронний документообіг з ДПС
Розглянемо, у яких випадках система автоматично завершує електронний документообіг. Більше за темою: Електронний документообіг: чи може підпис на документі бути пізніше дати складання Електронний документообіг Завдяки цифровізації спілкування платника податків із податковими органами стало шв...
27.02.2026
Як ФОП подати декларацію з податку на прибуток у разі виплати доходів нерезиденту
ФОП, фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або СГ (юрособа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, повинні за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до к...
27.02.2026
Податковий агент сплатив податок за фізособу: чи буде це додатковим благом
Сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 %. Більше за темою: Підприємство сплатило ПДФО з вартості подарунка, виданого працівнику: це додаткове благо? Чи вважається додаткови...
Кращі матеріали