Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Правила розрахунків за ЗЕД-договорами після введення в дію Закону про валюту

02.01.2019

07.02.2019 вводиться в дію Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06. 2018 р. № 2473-VIII (далі - Закон № 2473). Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону № 2473 Закон № 185 буде визнано таким, що втратив чинність.

Отже, починаючи з 07.02.2019 правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства, встановлюється Законом № 2473.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 22.12.2018 р. №5389/6/99-99-14-06-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення з окремих питань застосування валютного законодавства, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

На сьогодні розрахунки за експортно-імпортними операціями регулюються як загальним законодавством, так і спеціальним валютним законодавством, яке є пріоритетним по відношенню до загального, і до якого належить Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» (далі - Закон № 185).

Так відповідно до статті 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами законодавчо встановленого строку розрахунків тягне за собою відповідальність передбачену статтею 4 Закону № 185.

Поняття, правові наслідки, права та обов’язки сторін за договорами поруки визначені статтями 553 - 559 параграфа 3 глави 49 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс).

Водночас відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664) надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою.

Фінансові послуги згідно із частиною першою статті 5 Закону № 2664 надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Поряд з цим частиною четвертою статті 5 Закону № 2664 передбачено, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

З урахуванням зазначеного, укладання договору поруки з резидентом - поручителем для оплати постачальнику (резиденту) вартості поставлених ним нерезиденту товарів згідно із зовнішньоекономічним контрактом, можливо за умови якщо поручитель є фінансовою установою.

При цьому слід мати на увазі, що на сьогодні постановою Правління Національного банку України від 13.12.2018 р. № 138 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» подовжено дію вимоги обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб до 06.02.2019 року.

Переведення боргу регулюється статтями 520 - 524 Кодексу і передбачає зміну боржника у зобов’язанні іншою особою.

Правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання.

Наслідком переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні його суб’єктного складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.

З урахуванням зазначеного, у разі укладення договору про переведення боргу між двома нерезидентами (попереднім боржником та новим боржником) при надходженні виручки резиденту України (кредитору) за експортовану ним продукцію в законодавчо встановлені строки від нового боржника (нерезидента) при письмовій згоді кредитора, вимоги Закону № 185 не будуть порушені і відповідальність, передбачена статтею 4 цього Закону, не застосовується.

Крім того, у випадку укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, до нього не може застосовуватися матеріальне право України.

Укладення ж договору про переведення боргу, яким передбачено заміну боржника - нерезидента у зобов’язанні на нового боржника - резидента, суперечить вимогам спеціального законодавства.

Стосовно стягнення пені за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків після 07.02.2019 р. за правовідносинами, що виникли під час дії Закону № 185 зазначаємо.

07 лютого 2019 року вводиться в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473).

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 16 Закону № 2473 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визнано таким, що втратив чинність.

Отже, починаючи з 07.02.2019 року правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства, встановлюється Законом № 2473.

При цьому аналізуючи норми Закону № 2473 можна дійти до висновку про відсутність законодавчо встановлених строків зарахування виручки резидентів на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Водночас відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч. 2 статті 13 Закону № 2473).

Частиною 5 статті 16 Закону № 2473 встановлено, що Національному банку України не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону необхідно, зокрема, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

При цьому звертаємо увагу, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, у разі введення Національним банком України з 07.02.2019 р. граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, строки розрахунків за експортними/імпортними операціями, які не були завершені станом на 07.02.2019 р. будуть здійснюватися у строк встановлений Національним банком України відповідно до Закону № 2473.

Водночас граничні строки за розрахунками по операціях з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом № 185, та, які до моменту набрання чинності Законом № 2473 було порушено, застосовуються строки у відповідності до вимог Закону № 185.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок розрахунків між резидентами та нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами слід розглядати з урахуванням усіх документів, які стосуються цієї справи.

Згідно із пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Коментарі до матеріалу
Популярне
28.10.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня ДПС затвердила Реєстр великих платників податків на 2026 рік Рада продовжила строки військового стану та мобілізації Чи вносити зміни до ЄДР, якщо змінено назву населеного пункту: лист Мін’юсту Чи призведе до втрати стажу неоцифрування трудової книжки ...
08.09.2025
Закон № 4536 опубліковано 3 вересня: огляд основних змін
Закон № 4536 вносить зміни, зокрема, до Податкового кодексу, Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ , Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ. Більшість норм Закону № 4536 набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, тобто з 1 жовтня 2025 року. Більше за темою: Квартальна об&...
08.10.2025
Оновлено Довідник умовних кодів товарів
ДПС опублікувала оновленний Довідник умовних кодів товарів. ДПС опублікувало оновлений Довідник умовних кодів товарів. Умовний код товару Назва товару 00101 житловий будинок 00102 будівля 00103 ...
Нове
28.10.2025
Як відновити втрачені нотаріально посвідчені документи на право власності
Нерідко виникають ситуації, коли оригінали документів, що посвідчують право власності на нерухомість загублено, зіпсовано чи пошкоджено. Як відновити втрачені нотаріально посвідчені документи, що підтверджують право власності? Більше за темою: Втрачено первинні документи через воєнні дії: перші суд...
28.10.2025
Яка мета оцифрування трудових книжок: роз’яснення Федерації профспілок
Оцифрування трудової книжки не є умовою для збереження стажу, але воно значно спрощує доступ до його підтвердження. Більше за темою: Чи може працівник подати до ПФУ свою паперову трудову книжку для оцифрування без участі роботодавця? Законом від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяк...
28.10.2025
У чому різниця між CV і резюме
Розглянемо, що таке резюме (функціональне, таргетоване, комбіноване) та CV, в чому полягає їх відмінність. Більше за темою: Чи можна прийняти на роботу ВПО, не звільнену з попереднього місця роботи? З кожним роком роботодавці все частіше просять у претендентів на вакантну посаду документ під н...
Кращі матеріали