Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Правила расчетов по ВЭД-договорам после введения в действие Закона о валюте

02.01.2019

07.02.2019 г. вводится в действие Закон Украины  «О валюте и валютных операциях» от 21.06. 2018 г. № 2473-VIII (далее - Закон № 2473). Согласно абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закона № 2473 Закон № 185 будет признан утратившим силу.

Следовательно, начиная с 07.02.2019 правовые основы осуществления валютных операций, валютного регулирования и валютного надзора, права и обязанности субъектов валютных операций и уполномоченных учреждений, а также ответственность за нарушения валютного законодательства, устанавливается Законом № 2473.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 22.12.2018 р. №5389/6/99-99-14-06-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення з окремих питань застосування валютного законодавства, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

На сьогодні розрахунки за експортно-імпортними операціями регулюються як загальним законодавством, так і спеціальним валютним законодавством, яке є пріоритетним по відношенню до загального, і до якого належить Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» (далі - Закон № 185).

Так відповідно до статті 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами законодавчо встановленого строку розрахунків тягне за собою відповідальність передбачену статтею 4 Закону № 185.

Поняття, правові наслідки, права та обов’язки сторін за договорами поруки визначені статтями 553 - 559 параграфа 3 глави 49 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс).

Водночас відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664) надання гарантій та поручительств є фінансовою послугою.

Фінансові послуги згідно із частиною першою статті 5 Закону № 2664 надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Поряд з цим частиною четвертою статті 5 Закону № 2664 передбачено, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

З урахуванням зазначеного, укладання договору поруки з резидентом - поручителем для оплати постачальнику (резиденту) вартості поставлених ним нерезиденту товарів згідно із зовнішньоекономічним контрактом, можливо за умови якщо поручитель є фінансовою установою.

При цьому слід мати на увазі, що на сьогодні постановою Правління Національного банку України від 13.12.2018 р. № 138 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» подовжено дію вимоги обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб до 06.02.2019 року.

Переведення боргу регулюється статтями 520 - 524 Кодексу і передбачає зміну боржника у зобов’язанні іншою особою.

Правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання.

Наслідком переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні його суб’єктного складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора.

З урахуванням зазначеного, у разі укладення договору про переведення боргу між двома нерезидентами (попереднім боржником та новим боржником) при надходженні виручки резиденту України (кредитору) за експортовану ним продукцію в законодавчо встановлені строки від нового боржника (нерезидента) при письмовій згоді кредитора, вимоги Закону № 185 не будуть порушені і відповідальність, передбачена статтею 4 цього Закону, не застосовується.

Крім того, у випадку укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, до нього не може застосовуватися матеріальне право України.

Укладення ж договору про переведення боргу, яким передбачено заміну боржника - нерезидента у зобов’язанні на нового боржника - резидента, суперечить вимогам спеціального законодавства.

Стосовно стягнення пені за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків після 07.02.2019 р. за правовідносинами, що виникли під час дії Закону № 185 зазначаємо.

07 лютого 2019 року вводиться в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473).

Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 16 Закону № 2473 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визнано таким, що втратив чинність.

Отже, починаючи з 07.02.2019 року правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ, а також відповідальність за порушення ними валютного законодавства, встановлюється Законом № 2473.

При цьому аналізуючи норми Закону № 2473 можна дійти до висновку про відсутність законодавчо встановлених строків зарахування виручки резидентів на їх валютні рахунки в уповноважених банках.

Водночас відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч. 2 статті 13 Закону № 2473).

Частиною 5 статті 16 Закону № 2473 встановлено, що Національному банку України не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня введення в дію цього Закону необхідно, зокрема, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

При цьому звертаємо увагу, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Враховуючи викладене, у разі введення Національним банком України з 07.02.2019 р. граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, строки розрахунків за експортними/імпортними операціями, які не були завершені станом на 07.02.2019 р. будуть здійснюватися у строк встановлений Національним банком України відповідно до Закону № 2473.

Водночас граничні строки за розрахунками по операціях з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом № 185, та, які до моменту набрання чинності Законом № 2473 було порушено, застосовуються строки у відповідності до вимог Закону № 185.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок розрахунків між резидентами та нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами слід розглядати з урахуванням усіх документів, які стосуються цієї справи.

Згідно із пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу
Популярное
16.09.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Закон № 4536 опубликован 3 сентября: обзор основных изменений Правительство подало в Раду законопроект об отмене актов выполненных работ ГНС отвечает на актуальные вопросы налогоплательщиков: письмо от 05.09.2025 Внесены изменения в перечень территорий бое...
17.07.2025
Кабмин обновил правила определения критичности предприятий для бронирования работников
Порядок и Критерии, по которым бронируют работников предприятий, вновь изменились. Рассмотрим, кого в этот раз это касается. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в ферме...
26.08.2025
Разъяснение Минэкономики относительно организации бронирования военнообязанных: письмо от 19.08.2025
Минэкономики: письмо от 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 об организации бронирования военнообязанных. Больше по теме: Зарплатные критерии для бронирования работников: исчисляем среднюю зарплату Сроки хранения документов по воинскому учету и бронированию Бронирование в фермерском хозяйстве: особеннос...
Новое
16.09.2025
Можно ли продлить отпуск без сохранения зарплаты при выезде за границу
Выехавший за границу работник получил отпуск без сохранения заработной платы продолжительностью 90 календарных дней. Можно ли его продлить? Больше по теме: Продолжительность отпуска по основному месту работы больше, чем на работе по совместительству: что делать? В соответствии с ч. 4 ст. 12 Закона ...
16.09.2025
Зачисляется ли бесплатный отпуск в период для предоставления ежегодного отпуска
Дает ли период отпуска без сохранения заработной платы право на ежегодный отпуск с учетом внесенных изменений от 22.11.2023 в Закон от 15.11.1996 № 504/96-ВР «Об отпусках»? Больше по теме: Особенности предоставления отпусков в период военного положения В связи с изменениями, внесенными ...
16.09.2025
Как ввести четырехдневную рабочую неделю
Расскажем о видах и случаях установки неполного рабочего времени, об установлении неполного рабочего времени по инициативе работодателя, об особенностях изменения существенных условий труда, о рисках для работодателя при несоблюдении законодательно определенной процедуры и т. д. Больше по теме: Что...
Лучшие материалы