Погодинна оплата праці: коли оформлювати простій?

Гарячі питання трудових правовідносин

Відповідно до ст. 21, 141 КЗпП роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, забезпечити працівникові умови праці, необхідні для виконання роботи, забезпечувати трудову й виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці.

Якщо працівнику встановлено повний робочий час, який складає 40 годин на тиждень, а фактично він працює меншу кількість годин у зв’язку із відсутністю організаційних або технічних умов, то має місце простій не з вини працівника. Простій не з вини працівника відповідно до ст. 113 КЗпП підлягає оплаті з розрахунку не менше від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Не проведення оплати часу простою не з вини працівника є порушенням законодавства про працю, за яке передбачена адміністративна та фінансова відповідальність.

Адміністративна відповідальність передбачена ст. 41 КУпАП і передбачає штраф у розмірі від 510 до 1700 гривень, а у разі повторного вчинення або вчинення тих самих діянь щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда – від 1700 до 5100 гривень.

Статтею 265 КЗпП передбачена фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю. Оскільки оплата часу простою не з вини працівника є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, сума штрафу складатиме 10 мінімальних заробітних плат за одного працівника.

http://ck.dsp.gov.ua