На думку ДФС, вартість перевезення та харчування коштом роботодавця є доходами працівників

Доставка співробітників до офісу і назад: облікові нюанси
Нарахування ЄСВ роботодавцями в різних ситуаціях
Відряджений працівник проживав один у двомісному номері: це додаткове благо?

Норми пп. 164.2.17 Податкового кодексу (далі – ПК) визначають види доходу платника податку, що класифікуються як додаткове благо.

На думку ДФС, ці норми не містять посилань на те, що доходи, одержані платниками податку у вигляді вартості їх перевезення, не обкладаються ПДФО, і можуть лише вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК (пп. 164.2.20 ПК).

Отже, як вважає ДФС, вартість послуг із перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовується юридичною особою (роботодавцем), не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід, що обкладається ПДФО і військовим збором (далі – ВЗ) на загальних підставах.

Щодо нарахування ЄСВ на вартість послуг із перевезення працівників слід зазначити таке. Постановою КМУ від 22.12.10 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Перелік № 1170).

Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв) не є базою нарахування ЄСВ (п. 7 розд. ІІ Переліку № 1170).

ДФС також дотримується думки, що дохід, отриманий фізособою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника й обкладається ПДФО і ВЗ на загальних підставах та є базою нарахування ЄСВ.

Неможливість персоніфікувати отриманий працівниками дохід (у разі безоплатного харчування за принципом «шведського столу»), на думку ДФС, не може слугувати підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів.

Отже, вартість громадського харчування у кафетерії та кімнаті для приймання їжі, яким забезпечують працівників протягом робочого дня за принципом «шведського столу», не є додатковим благом, але включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та обкладається ПДФО і ВЗ. Крім того, такий дохід є базою нарахування ЄСВ, оскільки до Переліку № 1170 не входять витрати на безоплатне харчування.

Під час нарахування (надання) доходу в будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами і помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, наведеною у п. 164.5 ПК.

Виходячи з викладеного, слід пам’ятати, що база оподаткування вартості перевезення та харчування визначається з урахуванням цього коефіцієнта.

Індивідуальні податкові консультації ДФС від 18.09.18 р. № 4081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК та від 05.09.18 р. № 3853/6/99-99-13-02-03-15/ІПК.