Більше за темою:
Заповіт є особистим розпорядженням особи на випадок смерті. Це важливий інструмент реалізації права власності, гарантованого Конституцією України. Водночас, як і будь-який правочин, заповіт може бути визнаний недійсним.
У цьому матеріалі роз’яснюємо, чому заповіти можуть бути визнані недійсними, хто має право оскаржити заповіт у судовому порядку, а також хто має право на обов’язкову частку у спадщині.
Цивільний кодекс України розрізняє два види недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.
Нікчемним є заповіт, який складено особою, що не мала права його складати, або який оформлено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Недійсність такого заповіту встановлюється без звернення до суду – нотаріус самостійно відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі виявлення порушення. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом щодо оскарження його дій.
Нікчемними можуть бути визнані, зокрема, такі заповіти:
без необхідних реквізитів – підписів, печаток, дати тощо;
Оспорюваним є заповіт, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду – якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
До обставин, які можуть свідчити про невільне волевиявлення, належать:
оформлення заповіту було вимушеним.
У таких випадках суд, на підставі позову заінтересованої особи, може визнати заповіт повністю або частково недійсним.
Чинне цивільне законодавство не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування певне коло осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо ці особи не враховані в заповіті, суд може частково або повністю визнати заповіт недійсним.
До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать:
Ці особи мають право успадкувати половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Їхнє право виникає незалежно від змісту заповіту і діє на момент відкриття спадщини.
Подати позов про визнання заповіту недійсним може особа, права та інтереси якої порушено. Такими особами, наприклад, можуть бути:
Позов може бути подано лише після смерті заповідача. Він розглядається судом за місцем відкриття спадщини.
Отримати послуги системи надання БПД можна дистанційно та очно.
Дистанційно (у будні з 8:00 до 18:00 за київським часом).
За телефоном. З мобільних чи стаціонарних телефонів у межах України: 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні).
Для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку);
Письмово:
Очно (офлайн)
Офлайн можна звернутися до найближчого бюро правничої допомоги незалежно від реєстрації місця проживання. Розташування бюро та інформація про режим роботи.
Дізнатися більше про можливості отримання безоплатної правничої допомоги за посиланням.
Мін’юст