Щодо порядку заповнення податкових накладних

Лист ГУ ДФС у м. Києві

від 30.01.2017 № 1925/10/26-15-12-01-18

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист  ДП щодо порядку заповнення податкових накладних і в межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Податковий кодекс) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений  Податковим кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема:

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

У графі 2 зазначаються повне найменування товару/послуги, а також найменування окремих частин товару, що поставлені. Кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 9999 позицій.

Таким чином, "Номенклатура товарів/послуг продавця", який віднесено до складу обов'язкових (підпункт "е" пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу), має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг, та не повинен містити інших даних.

- код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

При цьому, статтею 36 гл.6 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (далі – Митний кодекс) визначено, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом.

Згідно зі ст.40 гл.6 Митного кодексу, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями ст. 40 Митного кодексу.

Критеріями достатньої переробки є:

– виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

– зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);

– виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Такі критерії достатньої переробки, для конкретних товарів встановлюються та застосовуються у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Якщо стосовно конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції, але такі товари не були піддані достатній обробці/переробці на митній території України та класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків залишився незмінним, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами імпортного походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в податковій накладній не міняється, комплектуючі зібраного товару вказуються поелементно.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

Заступник начальника                                              Е.М. Пруднікова