Помилки у податковій накладній, що з податковим кредитом?

Головне управління ДФС у Луганській області роз’яснює. Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

У випадку зазначення «невірного» індивідуального податкового номера при складанні податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН, платник податку – продавець, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилково складеної податкової накладної (з «невірним» ІПН) (далі – розрахунок коригування), який відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням термінів реєстрації в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201 ПКУ(протягом 365 календарних днів з дати складання) та скласти нову податкову накладну (з «правильним» ІПН).

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Оскільки у платника податку, на якого складено помилково податкову накладну, відсутній факт придбання товарів/послуг, то відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту за такою накладною.

Враховуючи зазначене, платник податку не відображає у податковому обліку та в податковій декларації з ПДВ помилково складену на нього податкову накладну та розрахунок коригування до неї.

Джерело: http://lg.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...