Про обчислення допомоги по вагітності та пологах

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16

Про обчислення допомоги по вагітності та пологах

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі - Порядок), середньоденна заробітна плата для призначення допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Водночас частиною другою статті 26 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 23.09.99 р. № 1105 (далі - Закон) та абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 19 Закону та абзацом третім пункту 29 Порядку якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше 6 місяців, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

При цьому пунктом 4 Порядку передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів, що становить 30,44.

У разі коли середня заробітна плата визначається з розміру мінімальної заробітної плати, двократного розміру мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата також обчислюється шляхом ділення цих показників на середньомісячну кількість календарних днів (пункт 5 Порядку).

Слід зауважити, що внаслідок застосування для розрахунку виплат середньомісячної кількості календарних днів у повних місяцях відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, які містять 31 календарний день, сума допомоги по вагітності та пологах, розрахована з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, двократного розміру мінімальної заробітної плати, буде перевищувати верхню межу зазначених обмежувальних показників. У місяцях з кількістю календарних днів 30 (28 або 29 - у лютому) сума допомоги по вагітності та пологах, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, буде меншою, ніж цей розмір, встановлений на час настання страхового випадку.

Так, у прикладі 4 розділу III "Для розрахунку виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця" Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Приклади), затверджених наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 р. № 1022, розміщених на сайті Міністерства соціальної політики у рубриці "Нормативна база, 2015 рік", наведено алгоритм застосування обмеження допомоги по вагітності та пологах максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску. Відповідно до прикладу в повних місяцях періоду відпустки по вагітності та пологах, тривалість яких становить 31 календарний день (жовтень, грудень), розрахована сума виплати перевищує розмір встановленої в останньому місяці розрахункового періоду (серпень-2015) максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, і сума допомоги по вагітності та пологах в цих місяцях обмежується вищезазначеною величиною (20706,00 грн). Відповідно зменшується загальна сума страхових виплат.

Прикладом передбачено, що аналогічний алгоритм застосовується, зокрема, при виконанні вимог абзацу третього пункту 29 Порядку, тобто для забезпечення застосування до суми страхової виплати як обмеження двократним розміром мінімальної заробітної плати, так і забезпечення її розміру в розрахунку на місяць не меншому за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Звертаємо увагу, що Закон та Порядок не містять уточнень щодо суми допомоги у розрахунку на місяць в залежності від режиму роботи застрахованої особи. Таким чином, особі, яка працює на умовах неповного робочого часу, допомога по вагітності та пологах обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок, але така допомога в розрахунку на місяць має бути не меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений у місяці настання страхового випадку.

Отже, якщо нарахована сума допомоги у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати (у прикладі, наведеному у листі, це червень), то необхідно здійснити у цьому місяці доплату до зазначеної суми та відповідно збільшити загальну суму допомоги по вагітності та пологах.

Директор Департаменту соціального
страхування та партнерства                                                                   О. Савенко