Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер

 

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

ЛИСТ

від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери закупівель

Щодо застосування переговорної процедури закупівлі 
у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер

Щодо використання електронної системи закупівель 
суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону

Щодо оприлюднення звіту про укладені договори

Мінекономрозвитку України у зв’язку із набранням чинності Закону України Про публічні закупівлі  від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) повідомляє.

Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 1 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” цей Закон вводиться в дію: з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.

Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер

Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

При цьому згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурамиустановленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Ураховуючи викладене та вимоги частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 35 Закону, якщо ним було двічі відмінено тендер у розумінні цього Закону через відсутність достатньої кількості учасників.

Щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону

Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними у статті 2 Закону, закупівлі товарів, робіт або послуг здійснюють виключно суб’єкти, які є замовниками у розумінні Закону.

Водночас наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 затверджено Порядок здійснення допороговuх закупівель (далі - Порядок), згідно з яким, зокрема замовниками допорогових закупівель є замовники у розумінні Закону, а також державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об’єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків.

Так, відповідно до пунктів 1.2 та 1.9 Порядку державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об’єднання, в яких державна чи комунальна частка у статутному капіталі складає 50 і більше відсотків, які не є замовниками у розумінні Закону, можуть використовувати Систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) та виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі у порядку, затвердженому наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.

Щодо оприлюднення звіту про укладені договори

Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель  затверджено форму звіту про укладені договори (далі - Звіт). Відповідно до пункту 15 Звіту замовники зазначають ціну договору.

Таким чином, замовники оприлюднюють звіт про кожний укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі у такому договорі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини.

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

 

Заступник директора департаменту 
регулювання державних закупівель                                                        Лілія ЛАХТІОНОВА

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
07.01.2026
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026 Пра...
Нове
27.02.2026
Як працює та коли припиняється електронний документообіг з ДПС
Розглянемо, у яких випадках система автоматично завершує електронний документообіг. Більше за темою: Електронний документообіг: чи може підпис на документі бути пізніше дати складання Електронний документообіг Завдяки цифровізації спілкування платника податків із податковими органами стало шв...
27.02.2026
Як ФОП подати декларацію з податку на прибуток у разі виплати доходів нерезиденту
ФОП, фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або СГ (юрособа чи ФОП), який обрав спрощену систему оподаткування, повинні за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до к...
27.02.2026
Податковий агент сплатив податок за фізособу: чи буде це додатковим благом
Сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18 %. Більше за темою: Підприємство сплатило ПДФО з вартості подарунка, виданого працівнику: це додаткове благо? Чи вважається додаткови...
Кращі матеріали