ПДВ і податковий кредит: коли виникає загроза вилучення

Більше за темою:

Імпорт товарів та основних засобів: особливості сплати ПДВ і відображення права на податковий кредит

Як покупцеві відкоригувати податковий кредит, якщо передоплату повернено після спливу 1 095 днів?

Чи має право контролюючий орган вилучити суму ПДВ із податкового кредиту покупця, якщо постачальник не включив таку суму до податкових зобов’язань?

Відповідно до п. 198.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку:

• з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
• ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

Відповідно до пп. 54.3.2 ПКУ, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать, зокрема, про заниження його податкових зобов’язань, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань.

Пунктом 58.1 ПКУ передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

• невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
• завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків відповідно до розд. V ПКУ;
• заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
• завищення сум ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розд. IV ПКУ;
• наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених ПКУ.

Згідно з п. 123.1 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених, зокрема, пп. 54.3.1 ПКУ тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 % суми визначеного податкового зобов’язання.

Діяння, передбачені п. 123.1 ПКУ (крім діянь, передбачених п. 123.2¹), вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов’язання (п. 123.2 ПКУ).

Діяння, передбачені п. 123.2, вчинені повторно протягом 1 095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов’язання (п. 123.3 ПКУ).

Отже, покупець не має права на включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН незалежно від факту включення продавцем суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань.

Водночас відсутність факту відображення продавцем суми ПДВ, вказаної в зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, у складі податкових зобов’язань, не є підставою для вилучення контролюючим органом такої суми зі складу податкового кредиту покупця.

При цьому виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках – покупця товарів/послуг.

ЗІР, категорія 101.27