ПДВ для спрощенців: позиція Ради бізнес-омбудсмена

Більше за темою:

Облікова політика спрощенців: що вказати в «обліково-політичному» наказі малого та мікропідприємства?

Аналіз Ради бізнес-омбудсмена свідчить, що ініціатива в поточному вигляді може стати критичним тягарем для малого та мікробізнесу. Про це йдеться у нашій офіційній позиції щодо законопроєкту про обов’язкову реєстрацію спрощенців платниками ПДВ після досягнення ліміту в 1 млн грн, яку Рада уже направила до Мінфіну та Державної регуляторної служби.

Чому це ризиковано?

1. Проєкт автоматично припускає, що спрощенці схильні до схем і зловживань, без жодних статистичних підтверджень. Це суперечить принципу презумпції добросовісності та підриває довіру між державою та бізнесом. Рада переконана: боротьба з порушниками має вестися точковими таргетованими інструментами, а не ставати проблемою для цілого прошарку платників (37,5 % усіх спрощенців).

2.  Держава уже не вперше серйозно недооцінює витрати підприємців. Згідно з аналізом, річні витрати підприємця на ПДВ-комплаєнс складуть 2 751 грн на рік. Проте реальні дослідження показують, що ПДВ-комплаєнс для таких підприємців може вартувати більш ніж у 40 разів більше – близько 120 000 грн на рік. Це витрати на бухгалтерів, заповнення нових форм звітності, час на вивчення законодавства, врегулювання нових проблемних питань тощо. Раніше, коли була проблема з розширенням критеріїв ризиковості господарських операцій у жовтні 2022 року, коли Рада зіткнулась з великою кількістю скарг через це, держава так само недооцінила потенційні витрати підприємців, що створило велике суспільне невдоволення на тривалий час.

3. Через обов’язок реєстрації накладних нові платники потраплять під дію моніторингової системи ПДВ, яка може стати суттєвою перешкодою для повсякденної діяльності. Для малого бізнесу статус ризикового – це фактична зупинка діяльності, а відсутність реєстрації «вхідної» податкової накладної позбавить оборотних коштів на тривалий час. Відповідно, потенційні витрати малого підприємця на супровід СМКОР-питань може виявитись надто великим адміністративним обтяженням та не дати очікуваних надходжень до бюджету.

Цифри, про які мовчать:

• поріг у 1 мільйон гривень не змінювався з 2015 року;
• рішення не враховує інфляцію за 11 років. Найпростіше порівняння – за курсом валют 1 січня 2015 року, коли і був введений цей поріг, 1 млн грн = 63,4 тис. дол. США, а за курсом на 1 січня 2026 року = 23,6 тис. дол. США – тобто за цей час гривня знецінилась майже втричі;
• сьогодні еквівалентний поріг, з урахуванням інфляції, має становити близько 4 млн грн.

Пропозиції Ради:

• провести аудит СМКОР та проаналізувати, як блокування накладних вплине на нових платників, перш ніж впроваджувати зміни;
• підняти поріг реєстрації до економічно обґрунтованого рівня, врахувавши інфляцію за 11 років;
• впроваджувати зміни поступово, щоб уникнути шокового навантаження на економіку.

І головне: при формуванні державної політики держава має бачити в бізнесі партнера, а не потенційного порушника.

Рада бізнес-омбудсмена