НБУ продовжує пом’якшення валютних обмежень

Більше за темою:

Незначна сума ЗЕД-операції: без валютного нагляду

Ціну товару прив’язано до курсу інвалюти: скільки розрахунків коригування оформляти в разі часткової післяплати?

НБУ з 14 січня пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу.

По-перше, розширюються можливості компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації

НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – «позиковий», щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. Ключова мета таких змін – створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації «старих» зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.

Розмір «позикового» ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах «позикового» ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією:

• погашення «старих» кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;
• розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
• повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23 лютого 2022 року;
• фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);
• репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт).

Серед особливостей «позикового» ліміту слід виділити такі: 

• у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах «позикового» ліміту;
• після здійснення операцій у межах «позикового» ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту;
• валютні операції в межах «позикового» ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.

Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним умовам для «нових» запозичень з-за кордону, встановленим постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18:

• за кредитом має дотримуватися максимальна процентна ставка в розмірі 12 % річних;
• заборонено дострокове проведення платежів за кредитом;
• позичальник-резидент матиме змогу сплачувати за такими кредитами проценти (зокрема, за рахунок купленої валюти);
• дозволяється погашення основної суми кредиту (в межах залишку граничної суми «позикового» ліміту) за рахунок власної іноземної валюти та з другого року користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти.

По-друге, вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений/непоставлений товар

Умови для проведення відповідних операцій є такими:

• повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізособи-споживача, з якого проводилася оплата товару;
• сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі;
• продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Зміни дадуть змогу забезпечити рівні умови для фізосіб – споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників. Водночас це не створить додаткового попиту на валюту – він нівелюється продажем валюти, що надійшла в Україну під час купівлі товару.

По-третє, уточнюються особливості регулювання валютних операцій

Із метою імплементації розпорядження КМУ від 05.11.2025 № 1209-р НБУ запровадив кілька заходів у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів, а саме:

• передбачив, що вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів. Цей захід сприятиме досягненню головної мети створення та функціонування ЕКА – стимулюванню експорту продукції, робіт та послуг українського походження;
• вилучив експорт страхових послуг з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків. У такий спосіб НБУ уніфікував валютне регулювання операцій зі страхування з регулюванням для інших фінансових послуг, на здійснення яких граничні строки розрахунків не поширюються.

Пом'якшення валютних обмежень затверджено постановою Правління НБУ від 13.01.2026 № 2 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18», а уточнення валютного регулювання – постановою Правління НБУ від 13.01.2026 № 3 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67».

Обидві постанови набули чинності з 14 січня 2026 року.

Довідково. У травні 2025 року НБУ розширив формат лібералізаційних заходів, доповнивши його заходами зі стимулюючої лібералізації. Метою такого підходу є сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України за рахунок стимулів, закладених у політику пом’якшення валютних обмежень.

Наразі бізнес має змогу здійснити критично важливі для його розвитку операції у межах «інвестиційного» та «донатного» лімітів. «Інвестиційний» ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону у валюті у статутний капітал підприємств з 10 травня 2025 року. «Донатний» ліміт розраховується як обсяг коштів, перерахованих компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку ЗСУ. Із 14 січня 2026 року запрацював також «позиковий» ліміт.

НБУ