Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС

10.10.2017

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 485 (далі – Постанова № 485).

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до Державної фіскальної служби (далі – ДФС) або надсилається поштовим відправленням (п. 7 Постанови № 485).

Відповідно до п. 9 Постанови № 485 скарга повинна містити:

   найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

   податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

   реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС);

   інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;

   відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

   вимоги платника податку, який подає скаргу;

   адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації (п. 10 Постанови № 485).

Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 11 Постанови № 485).

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

Джерело: http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
09.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (накази від 15.07 та 17.07.2025) Зміни в зарплаті «підакцизних» СГ із 1 жовтня 2025 року: Закон опубліковано У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо змін у законодавстві про мобілізацію...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
12.09.2025
Яка зараз існує відповідальність за продаж підакцизних товарів за цінами нижче мінімально встановлених
Відповідальність за продаж підакцизних товарів – 100 % вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Детальніше див. нижче. Яка відповідальність передбачена за роздрібну торгів...
12.09.2025
Як у декларації з податку на прибуток відобразити аванси з пунктів обміну валюти та особливості зарахування переплат з авансів
Покажемо, як у декларації з податку на прибуток підприємств відображаються сплачені авансові внески з пунктів обміну іноземної валюти та чи переноситься сума авансових внесків, яка перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, у зменшення податкового з...
12.09.2025
Огляд справ у спорах, пов’язаних із примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окрем...
Кращі матеріали