Більше за темою:
Чи виникають різниці з податку на прибуток за інвестиційною нерухомістю?
Інвестиційна нерухомість згідно з НП(С)БО: бухгалтерський облік та оподаткування
Дооцінка нерухомості у підприємства-єдинника: податкові ризики
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
До об’єктів оподаткування належать, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості – це будівлі та їх частини, що не відносяться до житлових. Сюди входять офісні, готельні, торговельні, промислові будівлі, склади, гаражі, господарські споруди та інші об’єкти, які є земельними поліпшеннями і призначені для проживання, зберігання майна або ведення діяльності.
Водночас пп. 266.2.2 ПКУ визначає перелік об’єктів, які не є об’єктом обкладення податком на нерухоме майно.
Окремо пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлює особливі випадки, коли податок не нараховується і не сплачується, зокрема щодо нерухомості:
Разом з тим ПКУ не передбачає звільнення від оподаткування для об’єктів нерухомості, які перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у діяльності через реконструкцію, капітальний ремонт, простій чи інші подібні причини.
Отже, така нерухомість обкладається податком на нерухоме майно на загальних підставах, якщо немає спеціальних підстав для звільнення, прямо визначених ПКУ.
ГУ ДПС у Тернопільській області
